ФОРМУВАННЯ КАДРОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-47-51Ключові слова:
персонал підприємства, військовий стан, кадрова стратегія, стратегічні кадрові альтернативи, розвиток персоналу в умовах військового стану, соціальна відповідальність, корпоративна культураАнотація
В умовах військової агресії Російської Федерації, що характеризуються зростанням впливу глобалізаційних процесів на всі сфери діяльності підприємства, доцільністю підвищення ролі соціальної відповідальності менеджменту та перманентного оновлення підходів до управління, особливого значення набувають питання формування кадрової стратегії підприємства як управлінської ініціативи у його практичній діяльність. Існуючі підходи та інструментарій кадрової стратегії спрямовані, насамперед, на вирішення поточних завдань, у той час як сучасна гуманістична концепція управління персоналом декларує необхідність створення нової парадигми кадрового менеджменту. У зв’язку з цим, метою статті є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів та інструментарію, а також рекомендацій щодо формування кадрової стратегії підприємства в умовах військової агресії Російської Федерації. В роботі використано науково-методичний підхід до стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства в процесі формування кадрової стратегії, що передбачає виділення системи критеріїв та індикаторів, які впливають на її формування. Проаналізовано теоретико-методичні основи формування стратегічних кадрових альтернатив, які, на відміну від відомих, базуються на гуманістичній концепції кадрового менеджменту із їх подальшою декомпозицією до рівня ключових показників ефективності управління персоналом. Авторами розроблено алгоритм забезпечення реалізації кадрової стратегії підприємства в умовах військового стану на основі існуючих кадрові стратегій, які як доповнення враховують значущість розвитку персоналу та орієнтовані на управління знаннями підприємства; створення та формалізацію організаційних знань; стимулювання професійного розвитку персоналу в умовах військового стану.
Завантаження
Посилання
Armstrong, M. (2010). Armstrong's Handbook of Performance Management, 4 th Edition. New Delhi: Kogan Page Limited, London. 238 р.
Clady A. (2005). Reputation, Goodwill, and loss: Entering the Employee Training Audit Equation. 304 р.
Терон І. В. (2015). Корпоративна культура в механізмах регулювання соціально-трудових відносин. Глобальні та національні проблеми економіки. № 6. С. 639-643.
Отенко І. В., Чепелюк М. В. (2018). Корпоративна культура: міжнародний та трансформаційний аспекти: монографія. Х.: ХНЕУ ім. С. Кузнеця. 243 с.
Дмитренко М. Й. (2014). Корпоративна культура: біхевіоральний і праксеологічний аспекти. Вісник Житомирського державного університету. № 5. С. 3–7.
Семикіна М. В. (2009). Еволюція організаційної культури на українських підприємствах: проблеми та протиріччя. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво № 6. С. 197–200.
Бодрий Я. А. (2020). Тенденції та ефективність використання персоналу аграрних підприємств в умовах економічної кризи. Причорноморські економічні студії. № 52 (1). С. 116-121.
Бей Г. В., Середа Г. В. (2019). Трансформація HR-технологій під впливом цифровізації бізнес-процесів. Економіка і організація управління. № 2 (34). С. 93-101.
Балуєва О. В., Снопенко Г. В. (2020). Трансформація функції управління персоналом: сучасні тренди. Ефективна економіка. № 12. С.16-24. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.12.10 .
Брич В., Борисяк О., Білоус Л., Галиш Н. (2020). Трансформація системи управління персоналом підприємств: монографія. Тернопіль: ВПЦ “Економічна думка ТНЕУ”. 212 с.
Красота О. В., Андрєєва В. А. (2021). Соціальне підприємництво як інструмент соціальної інклюзії в умовах економічної невизначеності: колективна монографія. Київ : ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК». С. 257-271.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.