ДІАГНОСТИКА ТА ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Конкурентоспроможність випускника закладу вищої освіти на ринку праці залежить не тільки від його професійних навичок, а й від набутих впродовж навчально-професійної діяльності лідерських якостей, які забезпечують для нього ефективну роботу з учнями та колегами, високий рівень емоційного інтелекту, комунікабельність, уміння залагодити конфлікти тощо. Метою статті є здійснити аналіз стану сформованості лідерських якостей здобувачів вищої освіти та дослідити ефективність їх формування засобами розв’язання спеціально підібраних ситуацій. У статті проаналізовано зарубіжну та вітчизняну психологічну літературу з проблеми лідерських якостей здобувачів вищої освіти, описані критерії сформованості лідерських якостей: прояв на високому рівні активності, ініціативності, самостійності, рішучості; розвинуті комунікативні і організаційні здібності; позитивний досвід практичної діяльності і визнання авторитету активіста у внутрішньому і зовнішньому соціумі. Охарактеризовано рівні сформованості лідерських якостей, зокрема низький рівень (лідерські прояви пов’язані із самоствердженням, самореалізацією індивідуальних амбіцій); середній рівень (здобувачі успішно оволодівають професійними навичками управління офіційного лідера, але не проінформовані про різницю в управлінні, не знають як стати неофіційним лідером); високий рівень: відзначається оволодінням здобувачем індивідуально-лідерською, управлінсько-лідерською і комунікативно-прогностичною компетентностями, які включають здатність прогнозувати особистісний і професійний розвиток, життєві перспективи, реалізації власного потенціалу і потенціалу колективу студентської спільноти в освіті. Визначено та перевірено ефективність шляхів удосконалення процесу формування лідерських якостей майбутніх педагогів. Розкрито тенденції, які відбулися у формуванні лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі розв’язання спеціально організованих ситуацій.