МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування міжнародної конкурентоспроможності агропромислових підприємств у контексті забезпечення продовольчої безпеки. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації, високої волатильності світових аграрних ринків, трансформації логістичних ланцюгів, посилення конкурентного тиску та зростання зовнішньоекономічних ризиків конкурентоспроможність визначається не лише масштабами виробництва, а й здатністю підприємства адаптувати бізнес-модель до змін міжнародного середовища, забезпечувати стійкість операційної діяльності та ефективно використовувати наявний ресурсний потенціал. Охарактеризовано основні напрями діяльності Kernel Holding S.A., зокрема агровиробництво, переробку олійних культур, зернотрейдинг, зберігання, логістику та експорт, а також визначено роль вертикально інтегрованої бізнес-моделі у формуванні конкурентних переваг компанії з позицій продовольчої безпеки. Проаналізовано виробничий, ресурсний, логістичний та експортний потенціал підприємства, структуру виробництва основних сільськогосподарських культур і географічну диверсифікацію зовнішніх ринків збуту. Акцентовано увагу на масштабах міжнародної діяльності Kernel Holding S.A., продукція якої реалізується більш, ніж у 80 країнах світу, та на значенні розвиненої логістичної інфраструктури для підтримання стабільності експортних потоків. Досліджено конкурентне середовище агропромислового сектору України та проведено порівняльну оцінку конкурентних позицій Kernel Holding S.A., МХП, НІБУЛОН, Астарти, IMC і Cygnet за системою ключових критеріїв, серед яких експортний потенціал, логістична інфраструктура, переробні потужності, масштаб земельного банку, міжнародна присутність, фінансова стійкість, технологічність виробництва, диверсифікація діяльності, інвестиційна привабливість та адаптивність до кризових умов. Встановлено, що сильні конкурентні позиції Kernel Holding S.A. забезпечуються комплексним поєднанням значних виробничих і переробних потужностей, високого рівня міжнародної присутності, диверсифікованої географії експорту, технологічного розвитку, логістичної автономності та здатності швидко реагувати на зовнішні виклики. Обґрунтовано, що подальше зміцнення міжнародної конкурентоспроможності агропромислових підприємств доцільно пов’язувати з розширенням виробництва продукції з більшою доданою вартістю, поглибленням експортної диверсифікації, впровадженням інноваційних і цифрових рішень, підвищенням ефективності управління та посиленням стійкості до макроекономічних і воєнних ризиків.