ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОМПАНІЙ ТА УСТАНОВ З ВИКОРИСТАННЯМ КЛАСТЕРІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті досліджено сукупний вплив агломераційних економік, мереж співпраці та інституційної підтримки на розвиток інновацій і підвищення конкурентоспроможності європейської аерокосмічної промисловості. Використовуючи конфігураційний підхід, проаналізовано, як взаємодія зазначених чинників сприяє формуванню стійких та інноваційних аерокосмічних екосистем. Дослідження зосереджено на провідних європейських аерокосмічних кластерах, зокрема в Тулузі, Гамбурзі, Турині та Севільї, де основним прикладом виступає компанія Airbus SE.

Доведено, що географічна агломерація забезпечує суттєві конкурентні переваги завдяки формуванню спеціалізованих ринків праці, поширенню знань, зміцненню взаємодії з постачальниками та покращенню доступу до спільної інфраструктури. Показано, що співпраця між підприємствами, університетами, науково-дослідними установами та державними організаціями прискорює технологічні інновації через обмін знаннями, проведення спільних досліджень і розподіл ризиків. Інституційна підтримка з боку Європейського Союзу, національних урядів і регіональних кластерних організацій посилює ці переваги, стимулюючи дослідження та розробки, знижуючи інвестиційну невизначеність і сприяючи довгостроковій промисловій кооперації. Особливу увагу приділено ролі організаційної культури, цифрової трансформації, сталого розвитку та міжгалузевої співпраці як ключових чинників майбутньої конкурентоспроможності. Результати дослідження свідчать, що довгостроковий успіх європейської аерокосмічної промисловості визначається взаємодією агломераційних економік, мереж співпраці та ефективного інституційного управління, а не лише окремими організаційними можливостями. Стаття робить внесок у розвиток теорії регіональних інноваційних систем і пропонує практичні рекомендації для політиків та представників галузі щодо зміцнення глобального лідерства Європи у сфері аерокосмічних інновацій.