ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ

Анотація

У статті досліджено підходи до оцінки операційного ризику у фінансових установах з акцентом на кількісні, якісні та змішані методи в умовах зростання невизначеності, спричиненої воєнними, геополітичними, технологічними та регуляторними чинниками. Розглянуто теоретичні основи традиційних метрик (добуток імовірності та масштабу втрат), сучасних статистичних підходів (моделювання розподілів втрат, Value‑at‑Risk) та набору якісних інструментів (експертні оцінки, сценарії, аналіз першопричин тощо), а також їхні комбінації у змішаних підходах для формування цілісного ризикового профілю фінансової установи. Обґрунтовано, що кількісний підхід забезпечує вимірюваність і порівнянність результатів, але його застосовність обмежена якістю та достатністю історичних даних; якісний підхід дозволяє виявляти та оцінювати специфічні, у т.ч. нефінансові прояви ризику, проте має суб’єктивний характер; змішаний підхід поєднує переваги обох, забезпечуючи баланс між статистичною точністю і експертною інтерпретацією отриманих результатів. Зроблено висновки, що ефективне управління операційним ризиком вимагає інтеграції кількісних, якісних та змішаних підходів у систему управління операційними ризиками: кількісні моделі, зокрема дають основу для вимірювання фінансових втрат на основі історичних даних, якісні методи заповнюють прогалини історичних даних і виявляють новітніх проявів ризику (emerging risks), а змішані підходи забезпечують зрозумілі для стейкхолдерів консолідовані результати, які трактують отримані кількісні оцінки у відповідності до визначених діапазонів. Рекомендовано впроваджувати інтегровані підходи щодо оцінки операційного ризику комплексні з метою підвищення якості управлінських рішень і стійкості фінансової установи. Майбутні дослідження у сфері підходів оцінювання операційного ризику у фінансових установах мають бути спрямовані на розробку стандартизованих підходів до нормалізації даних, їх агрегування та зовнішнього бенчмаркінгу, на поглиблене вивчення гібридних методологій для досягнення балансу між статистичною точністю та експертною інтерпретацією, а також на проведення довгострокових досліджень щодо впливу новітніх ризиків на стійкість фінансових установ в умовах геополітичної нестабільності та технологічних трансформацій.