АГЛОМЕРАЦІЯ, МЕРЕЖІ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ПІДТРИМКА В ІННОВАЦІЙНІЙ АЕРОКОСМІЧНІЙ ГАЛУЗІ ЄВРОПИ

Анотація

У цій статті розглядається взаємопов'язана роль агломерації, мереж та інституційних переваг у формуванні конкурентної динаміки європейської аерокосмічної промисловості. Взаємодія агломерацій, формальних та неформальних мереж, а також державних та приватних інституцій створює фундамент для інноваційного розвитку, високої ефективності та конкурентоспроможності європейської аерокосмічної галузі. Метою статті є аналіз такої взаємодії та виявлення шляхів забезпечення стійких конкурентних переваг підприємств і галузі в цілому в процесі своєчасного реагування на виклики з боку зовнішнього середовища.                Аерокосмічна галузь характеризується технологічною інтенсивністю, складними ланцюгами створення доданої вартості та міцною співпрацею між державним та приватним секторами, що забезпечує унікальний контекст для аналізу того, як просторова концентрація, формальні та неформальні мережі, зв'язки співпраці та інституційні рамки спільно сприяють інноваціям та конкурентоспроможності. Ці принципи цілком відповідають ESG-концепції, яка захищає європейські цінності. Агломерація відображається в аерокосмічних кластерах, таких як Тулуза, Гамбург та Турин, де обмін знаннями, дослідження та розробки, пули кваліфікованої робочої сили, інтеграційні зв’язки та близькість постачальників підвищують ефективність діяльності компаній та інноваційний рівень галузі. Мережі, як формальні, так і неформальні, дозволяють компаніям керувати ланцюгами поставок, отримувати доступ до додаткових можливостей та інтегруватися в глобальні системи, тоді як інституційні переваги, що виникають в результаті політики ЄС, національних стратегій та спеціалізованих державних та приватних установ, забезпечують регуляторну стабільність та фінансування. Разом з тим, компанії аерокосмічної галузі постійно стикаються з серйозними викликами, що можуть вплинути на їх стійкий розвиток. Серед найбільших викликів у статті відзначено інтенсивну глобальну конкуренцію, необхідність пошуку альтернативних джерел енергії, геополітичні ризики, нестача кваліфікованої робочої сили і масштабного інвестування, кібернетичні безпекові ризики.

Застосовуючи конфігураційний аналіз, автори висвітлюють, як ці три виміри- агломерація, мережі та інституційна підтримка -  взаємодіють, реагуючи на виклики та створюючи кумулятивні переваги, що лежать в основі лідерства Європи в аерокосмічній галузі.