ТРАНСФОРМАЦІЯ ВИМОГ ЩОДО ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ ПІД ОПЕРАЦІЙНІ РИЗИКИ В БАНКУ

Анотація

Світові глобалізаційні процеси в економічній сфері зумовлюють зростання потреби в актуалізації законодавчих і нормативно-правових актів України щодо банківського регулювання відповідно до міжнародних стандартів. Це особливо важливо в умовах інтеграції фінансової системи України до глобального економічного простору, де стабільність та прозорість банківської діяльності є ключовими чинниками довіри інвесторів та партнерів. У статті досліджено еволюцію вимог до формування капіталу під операційні ризики в банках, зокрема у контексті стандартів Базельського комітету та їх впровадження в Україні. Розглянуто підходи до оцінки операційного ризику та практичні аспекти імплементації нових нормативів у тому числі в національне законодавство із урахуванням їх переваг, обмежень та практичної застосовності в умовах української банківської системи. Узагальнено проблеми та перспективи розвитку системи управління операційним ризиком, що виникають під час адаптації міжнародних норм до національного контексту, зокрема проблемам методологічної узгодженості, доступності якісних даних та рівня технологічної готовності банків. Також проаналізовано практичні аспекти впровадження нових нормативів, включаючи зміни у внутрішніх політиках, системах управління ризиками та процедурі звітності, що потребують комплексного підходу та між інституційної взаємодії. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правових вимог України в частині оцінки достатності капіталу банку відповідно до міжнародних стандартів, що базуються на ризик-орієнтованій методології розрахунку. Зокрема, акцентовано увагу на важливості адаптації українських нормативів до вимог Базель III, що передбачає більш гнучке управління ризиками, підвищення стійкості банків до кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності в довгостроковій перспективі. Впровадження таких змін потребує не лише технічної модернізації, а й формування нової культури ризик-менеджменту, орієнтованої на превентивне виявлення загроз та стратегічне планування. Це дозволить забезпечити більш ефективне управління капіталом, підвищити прозорість фінансової звітності та зміцнити довіру до банківської системи з боку міжнародних партнерів і національних стейкголдерів.