ПРОКРАСТИНАЦІЯ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-505-511Ключові слова:
прокрастинація, акаадемічна прокрастинація, навчальна діяльність, методи подолання прокрастинації, студенти молодших курсівАнотація
Статтю присвячено прокрастинації у навчальній діяльності студентів молодших курсів як актуальній проблемі сучасної соціальної дійсності, пов’язаної із необхідністю підготовки фахівців високого професійного рівня, готових швидко адаптуватися до змін і приймати відповідальні рішення.
Здійснено розгляд підходів до визначення прокрастинації як свідомого відкладання важливих справ, яке може призвести до ірраціональних страждань через втрату часу та можливостей; зазначено її прояви у когнітивній, емоційній та поведінковій сферах особистості.
Виокремлено академічну прокрастинацію як відкладання навчальних завдань, яке негативно впливає на успішність і викликає додаткові труднощі в навчанні, визначено чотири її форми: перфекціонізм і соціальна тривожність, ургентна залежність, відсутність інтересу до справи, імпульсивність. Зазначено вплив соціальних медіа як одного з можливих факторів прокрастинації.
Наведено окремі результати опитування 60 студентів першого та другого курсів закладів вищої освіти міста Києва щодо проявів прокрастинації у навчальній діяльності.
Виокремлено дві основні групи методів подолання академічної прокрастинації: рефлексивні – спрямовані на внутрішню роботу з власними установками, такими як аналіз та усвідомлення страхів, що можуть перешкоджати виконанню завдань, розвиток мотивації до різних видів діяльності, формування навичок самоконтролю та пом'якшення впливу стресу; організаційно-поведінкові – спрямовані на зовнішні дії для організації робочого процесу, а саме планування та тайм-менеджмент, що сприяють структурованому підходу до завдань. Зазначено можливість застосування гнучких цифрових систем тайм–менеджменту як найбільш відповідних визначеній віковій категорії.
Окреслено значення психоедукації як одного із шляхів подолання прокрастинації у навчанні студентів молодших курсів, наголошено на важливості застосування спеціально розроблених інтервенцій, які спрямовані на оволодіння студентами організаційно-поведінковими та рефлексивними методами подолання прокрастинації у навчальній діяльності.
Завантаження
Посилання
Бикова, Д. В. (2010). Прокрастинація як прояв емоційно-орієнтованого та орієнтованого на уникнення стилів копінгу. Психологія поведінки, що опирається. Матеріали II Міжнар. Науково-практ. конф., 194–196.
Грисенко, Н. В. (2017). Особистісні особливості схильних до академічної прокрастинації студентів. Молодий вчений, 11(51), 789–793.
Дворник, М. С. (2018). Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього : монографія. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Кропивницький : Імекс–ЛТД. 120.
Журавльова, О. В., & Журавльов, О. А. (2019). Адаптація україномовної версії психодіагностичної методики Pure Procrastination Scale. Теорія і практика сучасної психології, 1(2), 50–53.
Козяр, М. М. (2004). Екстремально-професійна підготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях. Львів: СПОЛОМ, 376.
Луговa, В. М. (2018). Прокрастинація: основні причини, наслідки та шляхи подолання. Актуальні наукові дослідження в сучасному світі. Переяслав Хмельницький, 4(36)-2, 59–65.
Шиліна, А. А., & Євсігнєєва, К. В. (2011). Особливості самоставлення студентів з різним рівнем прокрастинації. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. 985(48), 41–45.
Burka, J., & Yuen, L. (1983). Procrastination: Why you do it, what to do about it. Reading, Mass.: Addison Wesley Pob. Co. 227.
John, O. P., & Srivastava, S. (1999). The Big Five trait taxonomy: History, measurement, and theoretical perspectives. Handbook of personality: Theory and research, 2, 102–138.
O’Brien, K., & DeLapp, J. (2018). The impact of social media on procrastination: A systematic review. Computers in Human Behavior, 87, 355–368.
Richardson, M. (2003). Negative emotions and procrastination. Journal of the Psychology of Work and Organizations, 88(5), 678–697.
Steel, P. (2010). Procrastination in academic settings: A review of the literature and recommendation for аuture research. Personality and Social Psychology Review, 14(3), 65–86.
Stelnicki, А. M., Nordstokke, D. W., & Saklofske, D. H. (2015). Who іs the successful university student? An analysis of personal resources. Canadian Journal of Higher Education, 45(2). 214–228.
Wilson, K. G. (2002). Procrastination: A cognitive model. Psychological review, 109(1), 69–89.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
