ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ: ЕМПІРИЧНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ПРАКТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-578-587

Ключові слова:

прокрастинація, самореалізація, екопсихологічна фасилітація, особистісна зрілість, саморозвиток, психологічна близькість, типологія, факторний аналіз, кластерний аналіз, адаптивна прокрастинація, мотиваційні конфлікти, психологічний супровід, професійна ідентичність

Анотація

У статті досліджується феномен прокрастинації як багатовимірне особистісне утворення, що тісно пов’язане із процесами самореалізації майбутніх психологів. Актуальність теми зумовлена зростанням психологічного навантаження на студентську молодь у сучасному суспільстві, що вимагає високого рівня саморегуляції, зрілості та мотиваційної стійкості. Метою дослідження є емпіричне виявлення структурних компонентів і типологічної організації прокрастинації та самореалізації серед студентів психологічних спеціальностей, а також взаємозв’язків між ними. Теоретичну основу роботи становлять концепції мотиваційної регуляції, гуманістичної психології та сучасні підходи до аналізу прокрастинаційної поведінки. У методологічному аспекті дослідження спирається на кількісну стратегію з використанням експлораторного факторного та кластерного аналізу. Виявлено три ключові компоненти прокрастинації: усвідомлено-регулятивний, перфекціоністично-мотиваційний та темпорально-дисциплінарний, а також трифакторну модель самореалізації, що включає особистісну зрілість, саморозвивальну активність та психологічну близькість. Кластеризація дозволила диференціювати чотири типи прокрастинаторів і чотири типи самореалізації, серед яких особливу увагу привертає виявлення адаптивного типу прокрастинації, як збалансованої конструктивної форми саморегуляції. Проведено крос-тaбуляційний аналіз, який засвідчив статистично значущий зв’язок між типами прокрастинації та самореалізації, що дозволяє трактувати прокрастинацію не лише як обмеження, а й як динамічний ресурс особистісного зростання за певних умов. Практичне значення дослідження полягає у позначенні емпіричних орієнтирів для розроблення типологічно орієнтованої моделі психологічного супроводу студентів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням динаміки трансформації прокрастинаційних типів у контексті навчальної діяльності та професійної ідентичності.

 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олена Неграш, ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

Здобувачка освітнього ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 «Психологія» ННІМП ДЗВО «Університет менеджменту    освіти», м. Київ

Посилання

Журавльова, О., & Журавльов, О. (2020). Типологічні особливості прояву прокрастинації в студентів. Psychological Prospects Journal, 36, 86-99. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-86-99

Лушин, П. В. & Сухенко, Я. В. (2022). Протокол екофасилітативної сесії як інструмент індивідуального професійного розвитку суб’єкта психологічної допомоги: метод. рек. до курсу «Психологічна допомога особистості: екофасилітативний підхід». Київ: ДЗВО «УМО».

Максименко, С. Д. (2006). Психологія особистості: генетичний підхід. Київ: ВПЦ «Київський університет».

Субашкевич, І. Р. (2023). Особливості академічної прокрастинації студентської молоді. Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві, 15, 112–118.

Сухенко, Я. В. (2018). Семантичний диференціал для оцінки освітньої траєкторії особистості. Психолінгвістика, 24(1), 320-342. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-320-342

Burka, J. B., & Yuen, L. M. (2008). Procrastination: Why you do it, what to do about it. Cambridge: Da Capo Press.

Pychyl, T. A., & Sirois, F. M. (2016). Procrastination, emotion regulation, and well-being. In F. M. Sirois & T. A. Pychyl (Eds.), Procrastination, health, and well-being (pp. 163-188). Elsevier Academic Press.

Rothblum, E. D., Solomon, L. J., & Murakami, J. (1986). Affective, cognitive, and behavioral differences between high and low procrastinators. Journal of Counseling Psychology, 33(4), 387-394.

Steel, P. (2007). The nature of procrastination: A meta-analytic and theoretical review of quintessential self-regulatory failure. Psychological Bulletin, 133(1), 65-94.

Downloads

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Неграш, О. (2025). ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ: ЕМПІРИЧНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ПРАКТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ. Вчені записки Університету «КРОК», (2(78), 578–587. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-578-587

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія