КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-588-594Ключові слова:
Саморегуляція емоцій, емоційний інтелект, емоційне вигорання, соціальний працівник, психічне здоров'яАнотація
У статті досліджуються концептуальні засади саморегуляції емоційної сфери соціального працівника в умовах підвищеного емоційного навантаження, що притаманні професійній діяльності у сфері соціальної роботи. Актуальність теми зумовлена сучасними викликами — військовою, соціальною нестабільністю, психологічною травматизацією населення — які вимагають від соціальних працівників високої емоційної стійкості та вміння керувати власними емоційними реакціями. Методом дослідження є теоретичне обґрунтування психологічної структури та функціонального значення саморегуляції емоцій у професійному контексті. Методологія обґрунтовується на міждисциплінарному аналізі сучасних підходів до саморегуляції, включаючи когнітивно-біхевіоральну, емоційно-компетентнісну та нейропсихологічну парадигми. У межах дослідження визначено, що ефективна емоційна саморегуляція включає такі ключові компоненти, як усвідомленість, контроль імпульсів, когнітивна переоцінка, прийняття та асертивність. Розглядається поняття "емоційної праці" як складової професійної взаємодії, що впливає на емоційний розвиток. Окреслено, що глибинна емоційна регуляція (автентичне проживання) позитивно корелює з професійною залученістю та психічним здоров'ям, на відміну від поверхневої дії (імітації емоцій). У статті наголошується на необхідності інституціоналізації тренінгових програм з розвитку емоційної саморегуляції у професійній підготовці соціальних працівників. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою індивідуалізованих стратегій підтримки фахівців, враховуючи їхній віковий, особистісний та професійний контекст. Отримані результати мають значення для вдосконалення практичного психоемоційного супроводу соціальних працівників, збереження їх професійної стійкості та забезпечення якісної соціальної допомоги населенню.
Завантаження
Посилання
Зарицька, В. В. (2018). Саморегуляція емоцій як чинник професіоналізму сучасних соціальних працівників. У В. В. Нечипоренко (Ред.), Соціальна та життєва практика в структурі професійної підготовки: теорія і практика: збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 292). Видавництво Хортицької національної академії.
Сингаївська, І. В. (2021). Використання інтерактивних методів для розвитку психологічної компетентності майбутніх соціальних працівників. Розвивальний потенціал сучасної соціальної роботи: методологія та технології : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 12–13 березня 2021 р. (с. 174–176). Київ.
Сингаївська, І. В. (2009). Особливості використання інтерактивних методів у процесі вдосконалення психологічної компетентності керівників освітніх організацій. Вісник післядипломної освіти, 2(13), 304–308.
Тептюк, Ю. О. (2021). Психологічні умови розвитку стресостійкості у соціальних працівників різних вікових категорій (Канд. дис.). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
Alsadi, R. A. (2025). Life orientation as a mediating variable between emotional security and the positive-self among social workers. ResearchGate. https://www.researchgate.net/publication/391331010_Life_orientation_as_a_mediating_variable_between_emotional_security_and_the_positive_self_among_social_workers
Bagheri Sheykhangafshe, F., Hajialiani, V., & Hasani, J. (2021). The role of resilience and emotion regulation in psychological distress of hospital staff during the COVID-19 pandemic: A systematic review study. Journal of Research & Health, 11(6), 365–374. https://doi.org/10.32598/JRH.11.6.1922.1
Cădariu, I.-E., & Rad, D. (2025, May). Emotional regulation and burnout prevention: Psychological contributions to sustainable social work practice. Technium Social Sciences Journal, 71, 233–250. https://doi.org/10.47577/tssj.v71i1.12782
Goldin, P. R., Moodie, C. A., & Gross, J. J. (2019). Acceptance versus reappraisal: Behavioral, autonomic, and neural effects. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience, 19(4), 927–944. https://doi.org/10.3758/s13415-019-00690-7
Hochschild, A. R. (1983). The managed heart: Commercialization of human feeling. University of California Press.
Hochschild, A. R. (2012). Preface to the 2012 edition. In The managed heart: Commercialization of human feeling (pp. x). University of California Press.
Maddock, A. (2025). Examining potential psychological protective and risk factors for stress and burnout in social workers. Clinical Social Work Journal. https://doi.org/10.1007/s10615-024-00924-3
Nook, E. C., Satpute, A. B., & Ochsner, K. N. (2021). Emotion naming impedes both cognitive reappraisal and mindful acceptance strategies of emotion regulation. Affective Science, 2(2), 187–198.
Singh, J., & Hassard, J. (2021). Emotional labour, emotional regulation strategies, and secondary traumatic stress: A cross-sectional study of allied mental health professionals in the UK. The Social Science Journal. https://doi.org/10.1080/03623319.2021.1979825
Załuski, M., & Makara-Studzińska, M. (2023). Emotional burden in social professions and its implications – Presentation of own research results against a literature review. Psychiatria i Psychologia Kliniczna, 23(4), 346–351. https://doi.org/10.15557/PiPK.2023.0043

Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.