ФОРМУВАННЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У СПОРТСМЕНІВ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ

Анотація

Статтю присвячено аналізу впливу вольових якостей на процеси саморегуляції в спортивній діяльності.

Акцентовано увагу на визначенні поняття вольових якостей у спорті та спортивній діяльності та зосереджено увагу на видах вольових спортивних якостей, зокрема цілеспрямованості, наполегливості, рішучості, витримці, самоконтролі та відповідальності.

Проаналізовано безпосередній феномен саморегуляції у спортивній діяльності. Зокрема, розглянуто компонентну складову спортивної саморегуляції, що складається із емоційної стабільності, контролю уваги, мотиваційної готовності та адаптивних здібностей.

Розглядається контекст взаємозв’язку у форматі вольових якостей та саморегуляції. Зокрема, систематизовано роль та місце вольових якостей у сприянні ефективному управлінню емоціями та поведінкою під час тренувань і змагань та впливі на здатність долати стрес. 

Приділено увагу проблематиці формування та розвитку спортивних вольових якостей. Розглянуто конкретну методологію, що підлягає застосуванню в умовах становлення ментальної парадигми спортсмена (спортсменки): психологічна підготовка (Psychological Skills Training PST), візуалізація (Mental Imagery), самонавіювання (Self-talk), розвиток стресостійкості (Stress Inoculation Training SIT), біологічний зворотний звʼязок (Biofeedback) та метафоричне моделювання (Metaphoric Modeling).

Конкретизовано аспект практичного втілення концепції психологічного тренінгу та психологічного менторства у сегменті формування вольових спортивних якостей. Встановлено кореляційний зв’язок між вольовим спортивними якостями індивіда та стабільністю їхніх професійних результатів, емоційною стабільністю, демонстрацією психологічної відновлюваності та здатності реагувати на виклики, пов’язані із гнітом успіху та необхідністю демонстрації очікуваних (відповідно статусу, спортивного сегменту та конʼюнктури змагань) результатів.