ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «СТОМАТОЛОГІЧНА ТРИВОГА» ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-76-393-401

Ключові слова:

тривога, стоматологічна тривога, стоматологічний страх, дентофобія, соціально-психологічні чинники виникнення стоматологічної тривоги

Анотація

Анотація. Стоматологічна допомога посідає друге місце в усьому світі після терапевтичної за кількістю запитів. Разом з тим в цій сфері медичних послуг спостерігається висока конкуренція, що актуалізує необхідність підвищенні якості стоматологічної допомоги відповідно до гуманістичних підходів здійснення медичних маніпуляцій, оскільки пацієнти віддають перевагу тим стоматологічним установам і лікарям, в яких і з якими почувають себе більш комфортно, де їм надається більш якісна медична допомога. Серед чинників, які підвищують якість стоматологічного лікування, все більше підкреслюють роль психологічної складової, зокрема особливостей емоційної сфери особистості. Стаття присвячена теоретичному аналізу поняття «стоматологічна тривога» та побудові теоретичної моделі соціально-психологічних чинників її виникнення. Розглянуто дефініції поняття «стоматологічна тривога», «стоматологічний страх» та «дентофобія». Проаналізовані їх спільні та відмінні характеристики. Розроблено авторську модель соціально-психологічних чинників виникнення стоматологічної тривоги, яка включає три групи. По-перше, інтраособистісні чинники (стосуються безпосередньо особистості), до яких віднесли індивідуально-особистісні особливості, чинники, що пов’язані зі стилем життя, соціально-демографічні та професійні чинники. По-друге,  інтерособистісні чинники (стосуються особистості в контексті її взаємодії з оточенням), які включають чинники, що пов’язані з попереднім досвідом отримання стоматологічних послуг, безпосередньо пацієнтом або його близьким оточенням, наявність чи відсутність підтримки з боку родини чи друзів, у разі необхідності проходження болісного, тривалого й коштовного процесу лікування. По-третє, екстраособистісні чинники (по’вязані з соціумом, в якому функціонує особистість), до яких віднесено чинники, що пов’язані з особистістю лікаря-стоматолога, чинники, пов’язані з клінікою, в якій надаються стоматологічні послуги, чинники, що пов’язані з війною в країні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Микола Наумець, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Аспірант кафедри психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна

Посилання

Демидович, О. М. (2018). Ґендерні особливості готовності лікарів-стоматологів до продуктивної взаємодії в конфліктних ситуаціях. Проблеми сучасної психології, 40, 115-127. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.115-127

Дорошенко, О., Біда, В., Омельяненко, О., Дорошенко, М., & Дорошенко, М. (2024). Дослідження психоемоційного стану стоматологічних пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Наукові горизонти XXI століття: мультидисциплінарні дослідження Scientific Horizons, 914.

Кулигіна, В. М., & Мунтян, О. В. (2015). Результати дослідження психологічних особливостей пацієнтів, що потребують анестезіологічного забезпечення лікування карієсу зубів та пульпіту. Вісник проблем біології і медицини, 1(117), 293-298.

Меднікова, Г. (2024). Нормалізація емоційних станів пацієнтів стоматолога засобами музики. Grail of Science, 39, 629-632.

Надаховська, О. А. (2023). Проблема емоційних станів пацієнта на прийомі у лікаря-стоматолога. Харківський осінній марафон психотехнологій, 319. https://doi.org/10.5281/zenodo.10160787

Соломко, Ю. М. (2023). Переживання тривоги під час війни як чинник особистісної саморегуляції. Психологічні особливості переживання ситуації невизначеності: збірник матеріалів ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. НДУ ім. М. Гоголя.

Федік, І. В. (Укл.) (2017). Психологічні аспекти медичної праці: навч. посібник. ДП «Вид. дім «Персонал».

Agras, S., Sylvester, D., & Oliveau, D. (1969). The epidemiology of common fears and phobia, Comprehensive Psychiatry, 2(10), 151-156. https://doi.org/10.1016/0010-440X(69)90022-4.

Al Absi, M., & Rokke, P.D. (1991). Can anxiety help us tolerate pain? PAIN, 46(1), 43-51. DOI: 10.1016/0304-3959(91)90032-S

Appukuttan, D. P. (2016). Strategies to manage patients with dental anxiety and dental phobia: literature review. Clinical, Cosmetic and Investigational Dentistry, 8, 35-50. https://doi.org/10.2147/CCIDE.S63626

Astramskaitė, I., Poškevičius, L., & Juodžbalys, G. (2016). Factors determining tooth extraction anxiety and fear in adult dental patients: a systematic review. International journal of oral and maxillofacial surgery, 45(12), 1630-1643. https://doi.org/10.1016/j.ijom.2016.06.019

Cohen, S., Fiske, J. & Newton, J. (2000). The impact of dental anxiety on daily living. Br Dent J, 189, 385–390 https://doi.org/10.1038/sj.bdj.4800777

Fayad, M. I., Elbieh, A., Baig, M., & Alruwaili, S. (2017). Prevalence of Dental Anxiety among Dental Patients in Saudi Arabia. Journal of International Society of Preventive and Community Dentistry, 7(2), 100-104. DOI: 10.4103/jispcd.JISPCD_19_17

Halonen, H., Nissinen, J., Lehtiniemi, H., Salo, T., Riipinen, P., & Miettunen, J. (2018). The Association Between Dental Anxiety And Psychiatric Disorders And Symptoms: A Systematic Review. Clin Pract Epidemiol Ment Health, 31, 207-222. doi: 10.2174/1745017901814010207. PMID: 30288171; PMCID: PMC6142663.

Hoffmann, B., Erwood, K., Ncomanzi, S., Fischer, V., O'Brien, D., & Lee, A. (2022). Management strategies for adult patients with dental anxiety in the dental clinic: a systematic review. Aust Dent J, 67, 3-13. https://doi.org/10.1111/adj.12926

Locker, D., Poulton, R., & Thomson, W.M. (2001). Psychological disorders and dental anxiety in a young adult population. Community Dent. Oral Epidemiol, 29(6), 456-463. doi: 10.1034/j.1600-0528.2001.290607.x.

May, R. (1978). The meaning of anxiety. Ronald Press.

Peloso, R. M., Pini, N. I. P., Sundfeld Neto, D., Mori, A. A., Oliveira, R. C., Valarelli, F. P., & Freitas, K. M. S. (2020). How does the quarantine resulting from COVID-19 impact dental appointments and patient anxiety levels?. Brazilian oral research, 34, 84.

Pohjola, V., Lahti, S., Vehkalahti, M. M., Tolvanen, M., & Hausen, H. (2007). Association between dental fear and dental attendance among adults in Finland. Acta Odontologica Scandinavica, 65(4), 224-230. https://doi.org/10.1080/00016350701373558

Soares, F. C., Lima, R. A., Santos, C. da F., de Barros, M. V., & Colares, V. (2016). Predictors of dental anxiety in Brazilian 5-7years old children. Comprehensive psychiatry, 67, 46-53. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2016.01.006

Suhani, R. D., Suhani, M. F., & Badea, M. E. (2016). Dental anxiety and fear among a young population with hearing impairment. Clujul medical (1957), 89(1), 143-149. https://doi.org/10.15386/cjmed-556

United Nations: Meetings Coverage and Press Releases: United Nations. (2022). Available online at: https://press.un.org/en/2022/sc14904.doc.htm

Vasiliki, B., Konstantinos, A., Nikolaos, K., Vassilis, K., Cor, V.L., & Jaap, V. (2016). Relationship between Child and Parental Dental Anxiety with Child's Psychological Functioning and Behavior during the Administration of Local Anesthesia. J Clin Pediatr Dent, 40, 431-7.

White, A.M., Giblin, L., & Boyd, L. D. (2017). The Prevalence of Dental Anxiety in Dental Practice Settings. American Dental Hygienists' Association, 91(1), 30-34.

Downloads

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Наумець, М. (2024). ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «СТОМАТОЛОГІЧНА ТРИВОГА» ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ . Вчені записки Університету «КРОК», (4(76), 393–401. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-76-393-401

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія