ШПИТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДИФУЗНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОПОРАНЕНИХ: ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

В’ячеслав Бліхар

doi:10.31732/2663-2209-2023-72-157-164

Автор(и)

В’ячеслав Бліхар Львівський державний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0001-7545-9009

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-157-164

Ключові слова:

поранення на війні, учасник бойових дій, дифузія ідентичності, нормативна маскулінність, реабілітація, психоаналіз

Анотація

В даній роботі проведено аналіз взаємозв’язку дифузної ідентичності та ідентифікації з нормативними установками маскулінності у військовослужбовців, що проходять реабілітацію в шпиталі. Мета дослідження подягає у визначенні особливості дифузії ідентичності серед військовопоранених в умовах стаціонарної реабілітації. В основу дослідження було взято методику дослідження рівня дифузії ідентичності Inventory of Personality Organization – Revised. Методика цікавить нас в першу чергу через шкалу PD/ID (Personality Disorder/Identity Diffusion) так як наша теоретична модель особистісної ідентичності залежних чоловіків побудована на припущенні, що саме дифузія ідентичності є вирішальним фактором виникнення залежності. Використано адаптацію скороченої версії опитувальника (42 твердження). Шкала PD/ID складається з 30 тверджень, а шкала RT – з 12. Респонденти оцінюють відповідність тверджень їх стану, позначаючи їх в бланку плюсом (1 бал) або мінусом (0 балів). Відповідно, максимальне значення за шкалою дифузності ідентичності 30, а тестування реальності -12. Чим вищий бал, тим більш виражене порушення. Шкала PD/ID вимірює рівень вираженості порушень особистісного функціонування і допомагає встановити діагноз розладу особистості. Виявлено, що дифузна ідентичність чоловіків призводить до підвищеної потреби самовизначення за ригідними культурними нормативами маскулінності, які слугують компенсаторним захисним механізмом для ослабленого Его. При цьому, найбільше страждає саме здатність чоловіків до побудови лібідинальних стосунків, де їх прийняття власної потреби любові і прийняття безкомпромісно регулюється колективним, культурним образом чоловіка. Це виявляє себе як статистично найвища у вибірці самоідентифікація за шкалою “гомофобія”, яка власне і співвідноситься з дифузністю ідентичності. Лібідинальні стосунки чоловіка жорстко регулюються, а катексис об’єкта зазнає жорсткої цензури. Перспективним полем для подальшого дослідження було би дослідження зв’язку між стилем прив’язаності військовослужбовців, рівнем дифузії ідентичності та самовизначення за нормативними установками маскулінності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В’ячеслав Бліхар, Львівський державний університет внутрішніх справ

Доктор філософських наук, Професор, Директор Інституту управління, психології та безпеки, Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів

Посилання

Allan, J. A. (2017). Masculinity as cruel optimism. NORMA, 13(3–4), 175–190. https://doi.org/10.1080/18902138.2017.1312949

Bailey, L. (2005). Control and desire: The issue of identity in popular discourses of addiction. Addiction Research & Theory, 13(6), 535–543. https://doi.org/10.1080/16066350500338195

Best, D., Beckwith, M., Haslam, C., Alexander Haslam, S., Jetten, J., Mawson, E., & Lubman, D. I. (2015). Overcoming alcohol and other drug addiction as a process of social identity transition: the social identity model of recovery (SIMOR). Addiction Research & Theory, 24(2), 111–123. https://doi.org/10.3109/16066359.2015.1075980

Bowlby, J. (1977). The Making and Breaking of Affectional Bonds. British Journal of Psychiatry, 130(5), 421–431. https://doi.org/10.1192/bjp.130.5.421

Bowlby, J. (1988). A Secure Base (Reprint ed.). Basic Books.

Campbell, J. D., Trapnell, P. D., Heine, S. J., Katz, I. M., Lavallee, L. F., & Lehman, D. R. (1996). Self-concept clarity: Measurement, personality correlates, and cultural boundaries. Journal of Personality and Social Psychology, 70(1), 141–156. https://doi.org/10.1037/0022-3514.70.1.141

Carver, C. S. (1997). Adult Attachment and Personality: Converging Evidence and a New Measure. Personality and Social Psychology Bulletin, 23(8), 865–883. https://doi.org/10.1177/0146167297238007

Clarke, M. J., Marks, A. D. G., & Lykins, A. D. (2014). Effect of Normative Masculinity on Males’ Dysfunctional Sexual Beliefs, Sexual Attitudes, and Perceptions of Sexual Functioning. The Journal of Sex Research, 52(3), 327–337. https://doi.org/10.1080/00224499.2013.860072

Dodes, L. M. (1990). Addiction, Helplessness, and Narcissistic Rage. The Psychoanalytic Quarterly, 59(3), 398–419. https://doi.org/10.1080/21674086.1990.11927278

Earp, B. D., Skorburg, J. A., Everett, J. A. C., & Savulescu, J. (2019). Addiction, Identity, Morality. AJOB Empirical Bioethics, 10(2), 136–153. https://doi.org/10.1080/23294515.2019.1590480

Höfner, C., Schadler, C., & Richter, R. (2011). When Men Become Fathers: Men’s Identity at the Transition to Parenthood. Journal of Comparative Family Studies, 42(5), 669–686. https://doi.org/10.3138/jcfs.42.5.669

Horrocks, R. (1994). Masculinity in Crisis. Self & Society, 22(4), 25–29. https://doi.org/10.1080/03060497.1994.11085458

Hughes, K. (2007). Migrating identities: the relational constitution of drug use and addiction. Sociology of Health & Illness, 29(5), 673–691. https://doi.org/10.1111/j.1467-9566.2007.01018.x

Jansz, J., & Timmers, M. (2002). Emotional Dissonance. Theory & Psychology, 12(1), 79–95. https://doi.org/10.1177/0959354302121005

Kernberg, O. F. (2006). Identity: Recent Findings and Clinical Implications. The Psychoanalytic Quarterly, 75(4), 969–1004. https://doi.org/10.1002/j.2167-4086.2006.tb00065.x

Lacan J. (1951) Some reflections on the Ego. Paris.

http://lacantoronto.ca/wp-content/uploads/2012/05/Some-Reflections-on-the-Ego1.pdf

Lewandowski, G. W., Nardone, N., & Raines, A. J. (2009). The Role of Self-concept Clarity in Relationship Quality. Self and Identity, 9(4), 416–433. https://doi.org/10.1080/15298860903332191

Pickard, H. (2020). Addiction and the self. Noûs. Published. https://doi.org/10.1111/nous.12328

Ravitz, P., Maunder, R., Hunter, J., Sthankiya, B., & Lancee, W. (2010). Adult attachment measures: A 25-year review. Journal of Psychosomatic Research, 69(4), 419–432. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2009.08.006

Salter, M. (2019). A problem with a fight against toxic masculinity.

https://www.theatlantic.com/health/archive/2019/02/toxic-masculinity-history/583411/

Shinebourne, P., & Smith, J. A. (2009). Alcohol and the self: An interpretative phenomenological analysis of the experience of addiction and its impact on the sense of self and identity. Addiction Research & Theory, 17(2), 152–167. https://doi.org/10.1080/16066350802245650

Stets, J. E., & Burke, P. J. (2000). Identity Theory and Social Identity Theory. Social Psychology Quarterly, 63(3), 224. https://doi.org/10.2307/2695870

SUTTON, S. (1987). Social-psychological Approaches to Understanding Addictive Behaviours: attitude-behaviour and decision-making models. Addiction, 82(4), 355–370. https://doi.org/10.1111/j.1360-0443.1987.tb01492.x

The syndrome of identity diffusion. (1984). American Journal of Psychiatry, 141(11), 1381–1385. https://doi.org/10.1176/ajp.141.11.1381

Vanheule, S., & Verhaeghe, P. (2009). Identity through a Psychoanalytic Looking Glass. Theory & Psychology, 19(3), 391–411. https://doi.org/10.1177/0959354309104160

Wasmuth, S., Crabtree, J. L., & Scott, P. J. (2014). Exploring Addiction-as-Occupation. British Journal of Occupational Therapy, 77(12), 605–613. https://doi.org/10.4276/030802214x14176260335264

Weegmann, M., & Cohen, R. (2002). The Psychodynamics of Addiction (1st ed.). Wiley.

Wong, Y. J., Steinfeldt, J. A., Speight, Q. L., & Hickman, S. J. (2010). Content analysis of Psychology of men & masculinity (2000–2008). Psychology of Men & Masculinity, 11(3), 170–181. https://doi.org/10.1037/a0019133

Young, L. B. (2010). Alcoholism and identity: How an alternative framing of identity can facilitate Alcoholics Anonymous research. Addiction Research & Theory, 19(3), 213–223. https://doi.org/10.3109/16066359.2010.530712

Бушай, Гудима. (2013). Образ світу старшокласників з адиктивною поведінкою. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, Проблеми сучасної психології, вид. 19(76-85). http://journals.uran.ua/index.php/

Голоденко, О. (2013). Аналіз теоретичних підходів до вивчення феномену ідентичності в соціогуманітарних науках. Соціологічні студії, розділ ІІ. Теоретичні аспекти соціології. 1 (2). http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/

Карачевський, А.Б. (2016). Адаптація шкал та опитувальників українською та російською мовами щодо посттравматичного стресового розладу. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, м. Київ. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/

Киричук, Тарасюк. (2012). Психологічні особливості Я-концепції безробітнього. Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Київ. http://ipk.edu.ua/wp-content/uploads/2019/05/Kiritshuk-Tarasyuk-Psixolog-2012.pdf

Коваль, А.В. (2020). Адаптація опитувальника структури особистості на клінічній вибірці. Український Католицький Університет, Львів. https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/

Мороз, Н.А. (2009). Наративний підхід до дослідження ідентичності особистості. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2009/4_2009/7.pdf.pdf

Мур, Жиллетт. (1990). Король, Воин, Маг, Любовник. Новый взгляд на архетипы зрелого мужчины. Литературная учеба.

Світозарова, С.В. (2010). Психологічна діагностика самоактуалізації менеджерів. Вісник Національної академії оборони України 6 (19), Київ.

Синюк, Н.В. (2014). Профілактика адиктивної поведінки як сфера професійної діяльності майбутнього соціального педагога. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», №1(9), Хмельницький. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/