НАУКОВІ ПІДХОДИ ВИВЧЕННЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ У ФАХОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-71-184-192Ключові слова:
психічні стани, наукові підходи, psychodiagnostic toolkitАнотація
Підвищений інтерес до вивчення індивідуальних психічних властивостей і перебігу діяльності психічних процесів пов’язаний із зростанням частоти негативних психічних станів і навіть межових нервово-психічних розладів. За даними багатьох фахівців, розповсюдженість таких станів у світі становить від 20 до 40 відсотків населення. Негативні психічні стани суттєво впливають на міжособистісні стосунки, підвищують конфліктність, виявляються у небажаних змінах в поведінці включно до асоціальних вчинків, а також спричиняють погіршення або втрату працездатності. Отримані наукові результати свідчать, що спільним у наукових поглядах різних вчених щодо проблеми визначення психічних станів полягає у тому, що їх вивчення та механізми розглядаються, як цілісне явище психічної діяльності особистості. Психічна діяльність здійснюється у взаємозв’язку із внутрішніми і зовнішніми чинниками, які її зумовлюють. З одного боку - це індивідуальні психологічні особливості людини, а з іншого – це результат своєрідного відображення та особливостей умов професійної діяльності. Саме суб’єктивне ставлення до об’єктивної дійсності зумовлює специфіку перебігу психічних процесів і зумовлює психічні стани фахівця у відповідності до психічних пізнавальних процесів, властивостей і утворень особистості. Мета статті: розкрити наукові підходи щодо вивчення, інтерпретації негативних психічних станів, особливостей його психологічних характеристик та детермінант у фаховій літературі. Аналіз наукових джерел свідчить, що психічні стани залежать від певної єдності і водночас протилежності. З одного боку суттєвий вплив зовнішнього середовища (діяльність в умовах війни, пандемії, соціального оточення), а з іншого – суб’єктивне ставлення до об’єктивної реальності у залежності від індивідуально-психологічних властивостей, психічних пізнавальних процесів, мотивації, темпераменту, емоційно-вольової сфери, досвіду. Стосовно нинішніх особливих соціально-психологічних умов і умов життєдіяльності підприємців, то більшість з них за даними опитувань, переживають негативні психічні стани (страх втрати бізнесу, тривога за рідних, депресивні стани і переживання за долю країни). Водночас, біля 30 відсотків в цих жорстких умовах, не втратили оптимізму, знаходять шляхи для ефективної підприємницької діяльності, поринають у роботу і мають від цього задоволення. Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що на підставі наукових підходів вивчення психічних станів у науковій літературі буде обґрунтовано психодіагностичний інструментарій їх негативних проявів та розроблено психологічну програму профілактики і подолання негативних психічних станів у підприємців.
Завантаження
Посилання
Болтівець, С.І. (2022). Психогігієнічна сфера зміцнення психічного здоров’я різних груп населення. Підвищення фізичної працездатності різних груп населення в процесі занять фізичною культурою і спортом. Ірпінь.
Вовканич, М.Д. (2002). Психологічні особливості здорових осіб та юнаків із межовими нервово-психічними розладами (Кандидатська дисертація). Київський університет імені Т. Шевченка.
Галецька, І., Сосновський Т. (2006). Психологія здоров’я: теорія і практика. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка.
Дорошенко М.М. (2000). Індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців із граничними нервово-психічними розладами. (Кандидатська дисертація).
Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В. Івкін, В., Ковальчук, О.С. (2022) Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 1 (25), 62-74. DOI:https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
Кокун, О.М., Мороз, В.М., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С. (2022) Теорія і практика управління страхом в умовах бойових дій. Київ-Одеса: Фенікс.
Корольчук, М. С. (2010). Психофізіологія діяльності. Київ: Ельга; Ніка- Центр.
Корольчук, М.С., Науменко, Н.П. (2023). Аналіз чинників негативних психічних станів особистості до і під час війни (за результатами анкетування). Вісник Національного університету оборони України. Збірник наукових праць. Вип. 3 (73). 83-91.
Коцан, І. Я., Ложкін, Г. В., Мушкевич, М. І. (2017). Психологія здоров’я людини. Луцьк: РВВ - Вежа.
Крайнюк, В. М. (2007). Психологія стресостійкості особистості. – Київ : Ніка-Центр.
Максименко, С. Д. (2005). Переживання як психологічний механізм саморозвитку особистості. Педагогічний процес: теорія і практика: 3бірник наукових праць. Вип. 3. 343-361.
Миронець, С. М. (2020) Психологія діяльності міжнародних гуманітарних місій: теоретичні та прикладні аспекти. Київ: Київський національний торговельно-економічний університет.
Миронець, С.М. Тімченко, О.В. (2008). Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації. Київ: ТОВ «Видавництво «Консультант».
Осьодло, В. І. (2019) Стрес-асоційовані розлади здоров̓ я в умовах збройного конфлікту. Дніпро: Акцент.
Психологічне забезпечення професіогенезу фахівців торгівлі і сфери послуг : колективна монографія / [М. С. Корольчук, В. М. Корольчук, О. В. Полунін, С.М. Миронець та ін.]; за заг. ред. М.С. Корольчука (2020). Київ: Київський національний торговельно-економічний університет.
Beck A.T. (1967). Depression. New York: Harper & Row.
Boltivets, S; Korolchuk, M; Korolchuk, V; Myronets, S; Pozdnychev,Y (2021) Comparative characteristics of stress-resistant and non-stress-resistant individual profiles DOI: 10.20511/pyr2021.v9nSPE2.1102.
Bradburn, N.M. (1969). The Structure of Psychological Well-Being. Chicago: Aldine.
Korolchuk, M. S., Korolchuk, V. M. (2019). Theoretical and methodological basis of emperical research of individual stress resistence. Chapter 7 / The innovative potential of psychology in the development of the modern man : collective monograph / S.I. Babatina, O.M. Kikinezhdi, N. P. Tavrovetska. Lviv-Torun : Liha-Pres, рр. 131- 139.
DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-133-9/131-139
Kraines, A.H. (1957). Mental Depression and their Treatment. New York: Macmillan.
Meadows, C.M. (1968). Joy in psychological and theological perspective: a constructive approach. Unpublished doctoral dissertation, Princeton theological seminary, Princeton, NJ.
Murthy, R., Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry, 5(1). 25-30.
Synhaivska, I. V., Tkach, V. V., Tkach, R. M. (2016). Metody yunhianskoho analizu v rozviazanni vnutrishnoho konfliktu osobystosti (na prykladi roboty z poshukom sensu zhyttia). Pravnychyi visnyk Universytetu «KROK». K.: Vyshchyi navchalnyi zaklad «Universytet ekonomiky ta prava «KROK». 24. 229–234.
Soroka, O., Kravchenko, O., Mishchenko, M., Levenets, A., Korolchuk, V., Myronet, S., Tsymbal, S., Vakhotska, I. and Hotsuliak, N. (2022). Development of specialists’ stress tolerance in the process of their professional activity / Human factors, business management and society, Vol. 56, 196–204. https://doi.org/10.54941/ahfe1002269
Ovdiyenko, I., Chausova, І. (2022). Impact of the COVID-19 pandemic on academic, social, emotional, and behavioral changes in university students. International journal of health sciences, 6(2), 832–845. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6n2.8392
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.