ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК-ПЕРЕСЕЛЕНОК ТА ЖІНОК З ІНШИХ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-380-394Ключові слова:
суб’єктивне благополуччя, резильєнтність, копінг-стратегії, війна, жінки-переселенки, психологічне здоров’яАнотація
У статті розглянуто актуальну проблему суб’єктивного благополуччя жінок, які проживають у різних соціокультурних і політичних умовах, зокрема українок, що пережили вимушене переселення внаслідок повномасштабної війни, та жінок з інших країн, які перебувають поза контекстом воєнних дій. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом воєнних загроз, високим рівнем невизначеності, зміною соціального статусу та необхідністю адаптації до нового середовища, що істотно позначається на психологічному стані та якості життя жінок. Водночас залишається недостатньо вивченим питання того, як поєднання резильєнтності та копінг-стратегій визначає рівень їхнього суб’єктивного благополуччя в умовах війни та міграції.
Метою дослідження є порівняльний аналіз суб’єктивного благополуччя українок та жінок з інших країн, що проживають у Німеччині, а також визначення ролі резильєнтності та копінг-стратегій у формуванні цього феномену. Методологія дослідження включала використання валідних психодіагностичних інструментів: шкали позитивного ментального здоров’я (PMH-scale), модифікованої шкали суб’єктивного благополуччя (BBC-SWB), шкали резильєнтності CD-RISC-10 та опитувальника Brief COPE. Статистичний аналіз передбачав застосування описових показників, порівняльних аналізів між групами та визначення зв’язків між ключовими конструктами.
Отримані результати засвідчили наявність значущих міжгрупових відмінностей: українські жінки демонструють нижчі показники суб’єктивного благополуччя та позитивного психічного здоров’я порівняно з жінками з інших країн. Показники резильєнтності виявилися вагомим предиктором благополуччя для обох груп, проте їхній вплив був більш вираженим серед українок. Крім того, серед українських жінок частіше фіксувалися емоційно-орієнтовані та уникаючі копінг-стратегії, тоді як представниці інших держав частіше використовували проблемно-орієнтований копінг.
Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні вибірки, включенні інших соціально вразливих груп, а також у вивченні динаміки благополуччя в умовах тривалого перебування за кордоном або повернення до України.
Завантаження
Посилання
Арефнія, С. (2024). Психологічні засоби підтримки та підвищення рівня адаптації жінок-біженок за кордоном на прикладі експериментальної групи. Організаційна психологія. Економічна психологія, 31(1), 7–22. https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.1
Забаровська, С. М. (2024). Психологічне благополуччя та якість життя українців в умовах повномасштабної війни. Психологія та соціальна робота, 1, 111-120. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2024.1.10
Карамушка, Л., Креденцер, О., & Терещенко, К. (2023). Суб’єктивне благополуччя освітнього персоналу в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 30(4), 23–33. https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.3
Карамушка, Л., Терещенко, К., & Креденцер, О. (2022). Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4(27), 85–94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8
Креденцер, О. (2023). Емпіричне дослідження психологічних проблем українців, що перебувають в Німеччині у зв’язку з війною. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 45–55. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.5
Лавриненко, Д. (2024). Короткий багатовимірний опитувальник професійного процвітання «PERMA-ПРОФАЙЛЕР на робочому місці»: адаптація методики та її психометричні показники. Наукові інновації та передові технології, 9(37), 1163–1165. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-9(37)-1163-1175.
Малімон, Л., Пашкіна, А., & Максимчук, О. (2023). Суб’єктивне благополуччя як чинник соціально-психологічної адаптації особистості в умовах війни. Психологічні перспективи, 42, 113–126. DOI : https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-mal.
Мащак, С. О., & Кучвара, Х. Б. (2023). Особливості суб’єктивного благополуччя українців в умовах війни. Науковий Вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Психологія, 6, 5–9. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.1
Сингаївська, І., & Страмоусова, І. (2024). Чинники життєстійкості жінок під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 3(75), 231–245. DOI : https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-231-245
Терещенко, К. (2025). Суб’єктивне благополуччя особистості та його підтримка в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 34(1), 125–133. https://doi.org/10.31108/2.2025.1.34.11
Школіна Н.В., Шаповал І.І., Орлова І.В., Кедик І.О., & Станіславчук М.А. (2020) Адаптація та валідизація україномовної версії шкали Стресостійкості Коннора – Девідсона-10 (CD RISC-10): апробація у хворих на анкілозивний спондиліт. Rheumatology, 80, 66–72. https://doi.org/10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236
Яблонська Т., Верник О., & Гайворонський Г. (2023). Українська адаптація опитувальника Brief-COPE. Інсайт: психологічні виміри суспільства, 10, 66–89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4
Carver, C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol’ too long: Consider the brief cope. International Journal of Behavioral Medicine, 4(1), 92–100. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm0401_6
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Csikszentmihalyi, M., & Figurski, T. J. (1982). Self-awareness and aversive experience in everyday life. Journal of Personality, 50(1), 15–19. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1982.tb00742.x
Das, K. V., Jones-Harrell, C., Fan, Y., Ramaswami, A., Orlove, B., & Botchwey, N. (2020). Understanding subjective well-being: perspectives from psychology and public health. Public Health Reviews, 41(1), 25. https://doi.org/10.1186/s40985-020-00142-5
Dvornyk, M., & Sliusarevskyi, M. (2025). Digital well-being of Ukrainians experiencing full-scale war: A cross-sectional study. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(1), 16–24. https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2025.16
Kurapov, A., Balashevych, O., Borodko, Y., Vovk, Y., Borozenets, A., & Danyliuk, I. (2025). Psychological wellbeing of Ukrainian civilians: a data report on the impact of traumatic events on mental health. Frontiers in Psychology, 16, 1553555. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1553555
Lukat, J., Margraf, J., Lutz, R., Van Der Veld, W. M., & Becker, E. S. (2016). Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology, 4(1), 8. https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x
McHugh, M. L. (2013). The Chi-square test of independence. Biochemia Medica, 143–149. https://doi.org/10.11613/BM.2013.018
Pontin, E., Schwannauer, M., Tai, S. et al. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: the modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health Qual Life Outcomes 11, 150. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-150
Solomon, R. L. (1980). The opponent-process theory of acquired motivation: The costs of pleasure and the benefits of pain. American Psychologist, 35(8), 691–712. https://doi.org/10.1037/0003-066X.35.8.691
Well-being of Ukrainians: A pilot study on the level of personal well-being of Ukrainians conducted using the ONS4 methodology of the UK Office for National Statistics (2024). URL: https://www.kiis.com.ua/materials/pr/20250226_d/A_pilot_study_on_the_level_of_personal_well-being_of_Ukrainians_1.0_ENG.pdf
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
