ВІД УКОРІНЕННЯ ДО МОБІЛЬНОСТІ: ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯК ІНДИКАТОРИ АДАПТАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-467-475

Ключові слова:

толерантність до невизначеності,, інтолерантність до невизначеності,, воєнний стан,, прогностична тривога,, гнітюча тривога,, довіра,, оптимізм,, зміна місця проживання,, психологічна адаптація,, саморегуляція,, складні життєві обставини,, стратегії подолання стресу,, особистісні ресурси,, особистісне зростання,, психологічна допомога.

Анотація

Повномасштабна війна в Україні створила безпрецедентні умови невизначеності, в яких мільйони людей змушені приймати життєво важливі рішення, зокрема щодо зміни місця проживання. В такій ситуації особливої актуальності набуває дослідження психологічних стратегій адаптації до умов війни з метою подальшого розроблення ефективних програм психологічної допомоги. Толерантність до невизначеності, рівень довіри та оптимістичне ставлення до майбутнього виступають ключовими факторами, що визначають стратегії психологічної адаптації в екстремальних умовах.

Мета дослідження полягала у вивченні особливостей прояву толерантності до невизначеності, довіри та оптимізму у громадян України, які змінювали та не змінювали місце проживання під час війни. У дослідженні взяли участь 94 особи, з яких 43 особи не змінювали місце проживання, та 51 особа – змінила місце проживання. В роботі використано опитувальник толерантності до невизначеності С. Баднера, шкалу інтолерантності до невизначеності Н. Карлетона, методику довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе А. Купрейченко та шкалу оптимістичного стану (ШОС). Статистична обробка включала описову статистику, критерій Манна-Уітні та кореляційний аналіз Спірмена.

Виявлено статистично значущі відмінності між групами за п'ятьма показниками. Особи, які не змінювали місце проживання, характеризуються нижчою толерантністю до невизначеності, вищою емоційною реакцією на невизначеність, вищою довірою до інших людей та нижчим рівнем оптимізму. Кореляційний аналіз виявив взаємозв'язки, що пояснюють логіку групових відмінностей. Ідентифіковано два типи психологічної адаптації: стратегію «укорінення» та стратегію «мобільності», кожна з яких має специфічні адаптивні функції в умовах війни.

Результати обґрунтовують необхідність диференційованого підходу до психологічної допомоги з урахуванням специфіки кожної групи. Перспективи подальших досліджень включають лонгітюдне вивчення динаміки виявлених характеристик, розширення вибірки та розроблення програм психологічної підтримки на основі виявлених психологічних особливостей.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Андрій Гусєв, ДЗВО "Університет менеджменту освіти"

Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та особистісного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти», м. Київ

Посилання

Барко, В. І., & Остапович, В. П. (2019). Українськомовна адаптація опитувальника Баднера для використання в Національній поліції. Психологічний часопис, 5(8), 249–263. http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_5_8_18

Громова, Г. М. (2021). Інструменти вимірювання толерантності до невизначеності. Адаптація тесту "Шкала інтолерантності до невизначеності" Н. Карлетона. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 47(50), 115–130. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728550

Гусєв, А. І. (2015). Розвиток толерантності до невизначеності у студентів-психологів. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 12(21), 105–114.

Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., & Ковальчук, О. С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: Психологічний практикум. Ред. Л. М. Карамушка. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Коробка, Л. М. (ред.). (2019). Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації. Ред. Л. Коробка, В. Васютинський, В. Вінков та ін.. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД.

Савченко, О. В., & Лавриненко, Д. Г. (2023). Шкала оптимістичного стану: адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 2, 10–16. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2

Савченко, О. В., Петренко, В. В., & Тімакова, А. В. (2022). «Методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе» (А. Купрейченко): Україномовна адаптація, валідизація та стандартизація. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 5, 16–22. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.5.3

Сингаївська, І.В., & Чистякова, М. О. (2025). Способи подолання дезадаптаційної кризи у вимушених переселенців під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 1(77), 473–480.

Хілько, С. О. (2021). Толерантність до невизначеності в структурі саморегуляції особистості в епоху змін. У Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах трансформації освіти: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 травня 2021 р., с. 277–284). Київ.

Шиделко, А. В., & Шпирковський, О. В. (2023). Психологічні атрибути оптимізму особистості. У Scientific research in the modern world: Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. (р. 277-285). Toronto, Canada: Perfect Publishing,

Lushyn, P. (2023). Constructing the future during wartime adversity: Exile notes of a Ukrainian Psychologist, Psychoanalysis, Self and Context, 18,(3), 437–443, https://doi.org/10.1080/24720038.2023.2209139

Downloads

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Гусєв, А. (2025). ВІД УКОРІНЕННЯ ДО МОБІЛЬНОСТІ: ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯК ІНДИКАТОРИ АДАПТАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. Вчені записки Університету «КРОК», (2(78), 467–475. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-467-475

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія