СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТІСТЮ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ У ШЛЮБІ, В УМОВАХ ВИМУШЕНОГО ОКРЕМОГО ПРОЖИВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-560-567

Ключові слова:

часова перспектива, соціально-психологічні чинники, вимушене окреме проживання

Анотація

У статті здійснюється теоретичний аналіз соціально-психологічних чинників прогнозування часової перспективи особистістю, що перебуває у шлюбі, в умовах вимушеного окремого проживання. Виокремлено соціально-психологічні чинники прогнозування часової перспективи у подружніх парах, а саме: часові настановлення (когнітивно-афективні оцінки власного минулого, теперішнього, майбутнього), часові орієнтації (міра направленості на використання рамок минулого, теперішнього чи майбутнього для здійснення категоризації актуальної життєвої ситуації), досвід дитячо-батьківських стосунків (моделі оцінки власного минулого, теперішнього та майбутнього, які дитина засвоює від батьків через взаємодію з ними), індивідуально-психологічні властивості (тип темпераменту, характер, властивості особистості: екстраверсія, прив’язаність до інших, самоконтроль, підвищена емоційність, експресивність), індивідуальна психологічна ситуація (індивідуальна оцінка теперішнього), соціально-демографічні змінні (вік, стать, рівень освіти, тип населеного пункту проживання тощо), психологічна готовність до шлюбу (мотивація до вступу у шлюб у минулому: психологічна готовність та спроможність виконувати ролі чоловіка й дружини, а потім – батька та матері), суб’єктивне сімейне благополуччя (задоволення шлюбом у теперішньому: специфіка засвоєних ролей чоловіка й дружини, батька та матері), періодизація етапів розвитку шлюбу (етап у шлюбі, готовність та прийняття змін,  перехід від однієї стадії розвитку сім’ї до іншої), адаптація в умовах вимушеного окремого проживання (суб’єктивна оцінка власного минулого, теперішнього та майбутнього через соціально-культурну та психологічну адаптацію у вимушеній еміграції).

Наголошується, що після початку повномасштабної агресії Росії проти України з’явилися нові чинники, які впливають на відчуття часу. Проблема часової перспективи досліджується як українськими, так і зарубіжними науковцями. Однак більшість робіт зосереджені на вивченні її впливу на прийняття рішень, формування конкретної поведінки та зв’язку з індивідуально-психологічними особливостями особистості. Натомість, значно менше досліджень присвячено аналізу соціально-психологічних чинників, що впливають на формування самої часової перспективи.

В даному дослідженні розглядається питання, які саме соціально-психологічні чинники впливають на часову перспективу особистості, що перебуває у шлюбі, в умовах вимушеного окремого проживання із шлюбним партнером.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна Моржевска, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Аспірантка кафедри психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ

Посилання

Васильченко О., & Бацман, Є. (2022). Образ Я і уявлення про майбутнє у молоді. Вчені записки Університету "КРОК", 3(67), 147–152. doi: 10.31732/2663-2209-2022-67-147-152.

Дідковська, Л. І., & Дідковський, А. П. (2023). Психологія потенційного емігранта. Львів: Растр-7.

Дідковська, Л. І. (2023). Ставлення до еміграції та ціннісні орієнтації особистості. Журнал сучасної психології, 1(28), 51–59. doi: 10.26661/2310-4368/2023-1-6.

Котлова, Л. О. (2014). Сімейні труднощі на різних етапах життєвого циклу сім’ї. Видавничий центр Європейської асоціації педагогів і психологів «Наука», Прага [Publishing Center of the European Association of pedagogues and psychologists “Science”, Prague], 2. 176–182.

Максименко, С. Д. (2017). Теорія вищої нервової діяльності І. П. Павлова. Проблеми сучасної психології, 38. 7–17.

Сеник, О. М. (2016). Соціально-психологічні чинники уявлень студентської молоді про часову перспективу. (Кандидатська дисертація). Львівський національний університет імені Івана Франка. Доступ через URL: https://ispp.org.ua/2020/05/06/senik-o-m-socialno-psixologichni-chinniki-uyavlen-studentsko%D1%97-molodi-pro-chasovu-perspektivu/.

Сингаївська, І. В., & Страмоусова, І. Є. (2024). Чинники життєстійкості жінок під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 3(75), 231–245. doi: 10.31732/2663-2209-2024-75-231-245.

Склярова, Г. О. (2024). Аналіз практики використання термінів “прихильність” та “прив`язаність” у науковій психологічній літературі. Вчені записки Університету «КРОК», 1(73), 254–259. doi: 10.31732/2663-2209-2024-73-254-259.

Слюсаревський, М. М., & Блинова, О. Є. (2013). Психологія міграції. Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД».

Федоренко, Р. П. (2015). Психологія сім’ї : навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк.

Alea, N., & Bluck, S. (2003). Why are you telling me that? A conceptual model of the social function of autobiographical memory. Memory, 11, 165–178.

Baumeister, R., & Leary, M. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin,17(3), 497–529.

Gonzaga, G., & Campos, B., & Bradbury, T. (2007). Similarity, convergence, and relationship satisfaction in dating and married couples. Journal of Personality and Social Psychology, 93(1), 34–38.

Jamieson, L. (1998). Intimacy: Personal Needs in Modern Societies. Cambridge: Policy Press.

Ptacek, J. T., & Dodge, K. L. (1995). Coping strategies and relationship satisfaction in couples. Personality and Social Psychology Bulletin, 21(1), 76–84.

Rusbult, C. (1980). Commitment and satisfaction in romantic associations: A test of the investment model. Journal of Experimental Social Psychology, 16(2), 172–186.

Satir, V. M. (1967). Conjoint Family Therapy. Palo Alto, CA: Science and Behavior Books.

Stolarski, M., Postek, S., & Smieja, M. (2011). Emotional intelligence and conflict resolution strategies in romantic heterosexual couples. Studia Psychologiczne [Psychological Studies], 49(5), 65–76.

Stolarski, M., Wojtkowska, K., & Kwiecin´ska, M. (2015). Time for love: Partners’ time perspectives predict relationship satisfaction in romantic heterosexual couples. Article in Time & Society. doi: 10.1177/0961463X15596703.

Stolarski, M., Wiberg, B., & Osin, E. (2014). Assessing Temporal Harmony: The Issue of a Balanced Time Perspective. Time perspective theory; Review, research and application: Essays in honor of Philip G. Zimbardo, 57–71. Springer International Publishing/Springer Nature. doi: 10.1007/978-3-319-07368-2_3.

Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (1999). Putting time in perspective: a valid, reliable individual-differences metric. Journal of personality and social psychology, 77, 1271–1288.

Downloads

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Моржевска, Т. (2025). СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТІСТЮ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ У ШЛЮБІ, В УМОВАХ ВИМУШЕНОГО ОКРЕМОГО ПРОЖИВАННЯ. Вчені записки Університету «КРОК», (2(78), 560–567. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-560-567

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія