ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ СЕГМЕНТ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Автор(и)

  • О. І. Колядич Університет економіки та права «КРОК»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2018-51-7-13

Ключові слова:

позитивізм, наукова методологія, екстерналістський підхід, компетентнісний підхід, статика, динаміка, цивілізаційна парадигма, історичний інституціоналізм

Анотація

У статті аналізується місце та роль історико-економічної наукової складової у сучасній парадигмі економічної науки. Виявлені недоліки сучасної освітньої концепції в Україні обумовлені зменшенням частки історико-економічних дисциплін та їх можливими наслідками. Основною причиною цього скорочення є позитивістське ставлення, властиве «основному» економічної науки. Також поширеною є думка, що історія та філософія не можуть призвести до «універсальних законів, як математика чи механіка». Історико-економічна наука розглядається як багатопрофільна наука, яка формується на стику двох історій і економіки і надає їй універсальний підтекст. Висловлено думку, що історико-економічна сфера, як важливий сегмент економічної науки, має ряд переваг та векторів для подальшого розвитку. Серед них - застосування зовнішньополітичного підходу до еволюції економічної теорії, що сприяє побудові економічного наукового суспільства. Кумулятивний підхід дає підстави вважати розвиток науки як еволюційний прогресивний та безперервний процес, який формує історичну пам'ять і широту мислення. Історичний інституціоналізм в історико-економічних дослідженнях сприяє розробці історичного, як структурного, так і нормативного вибору для подальших змін у системі. Підкреслюється, що історія економічних вчень визначається множинністю форм, що дозволяє розглядати економічні процеси з різних концептуальних позицій. Як результат, це призводить до формування компетенції дослідника альтернативного мислення. Відзначено, що включення в методологічну матрицю системного підходу разом з цивілізаційною парадигмою зміцнює стипендію та надає ексклюзивність історико - економічним дисциплінам при розгляді досліджуваних об'єктів при їх розвитку на всіх етапах життєвого циклу. У статті підкреслюється, що дисципліни історико-економічного профілю мають унікальну перевагу в розумінні презентації, беручи до уваги факти в динаміці (наприклад, зміна стану та форм економічної системи, види конкуренції та їх пояснення фахівцями економістів тощо).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. І. Колядич, Університет економіки та права «КРОК»

кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії

Посилання

Henderson W., Samuels W. J. (2004). The etiology of Adam Smith's division of labor: alternative accounts and Smith's methodology applied to them. In: W. J. Samuels, W. Henderson, K. D. Johnson, M. Johnson (eds.). Essays on the history of economics. London; N.Y.: Routledge, pp. 8-71.

Mirowski Ph. (2012) Physics and the «marginal revolution». Terra Economicus, Vol. 10, № 1, pp. 100 — 116.

McLure M. (2001). Pareto, economics and society: the mechanical analogy. L.: Routledge.

McCloskey D. N. (1998). The rhetoric of economics. Madison: University of Wisconsin Press.

Weintraub E. R. (2012). Telling the story of MIT economics in the 1940s. Unpublished manuscript. Durham: Duke University, October 8. URL http://public.econ.duke. edu/~erw/190/MIT-Contexts-Berlin.pdf (дата зверненння 07.08.2018).

Blaug M. (2001). No history of ideas, please, we're economists. Journal of Economic Perspectives, Vol. 15, pp. 145 — 164.

Backhouse R. (2006). Economics, Sociology of. In: J. Beckert, M. Zafirovski (eds.). International encyclopedia of economic sociology. London; N.Y.: Routledge, pp. 216-221.

Caldwell B. (2013). On positivism and the history of economic thought. Southern Economic Journal, Vol. 79, № 4, pp. 753—767.

Полтерович В. M. Становление общего социального анализа. Общественные науки и современность : журнал. 2011 № 2. С. 101 — 111.

Szenberg M., Ramrattan L., Gottesmann A. A. (2006). Introduction: The Significance of Paul Samuelson in the Twenty First Century. In: M. Szenberg, L. Ramrattan, A. A. Gottesmann (eds.). Samuelsonian Economics and the Twenty-First Century. Oxford: Oxford University Press.

Emmett R. B. (ed.). (1999). Selected essays by F. Knight. Vol. 1. Chicago; London: University of Chicago Press.

Мальцев А. А. История экономических учений. Экономическая теория в историческом развитии. Взгляд из Франции и России : монография. Москва, 2016. 668 с.

Шумпетер Й. А. История экономического анализа: науч. пособие. Москва : Экономическая школа, 2001. С. 66.

Січевлюк Л. В. Нарис історії економічної думки України кінця ХІХ – початку ХХ ст. в особистостях : навчальний посібник. Київ : Університет економіки та права «КРОК», 2018. 256 с.

Downloads

Опубліковано

2019-01-14

Як цитувати

Колядич, О. І. (2019). ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ СЕГМЕНТ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ. Вчені записки Університету «КРОК», (3 (51), 7–13. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2018-51-7-13

Номер

Розділ

Розділ 1. Економічна теорія та історія економічної думки