ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З СЕК’ЮРИТИЗАЦІЇ ІСЛАМУ

Автор(и)

  • О.А. Аулін ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-60-57-62

Ключові слова:

державна влада, державна політика, сек’юритизація, десек’юритизація, іслам, мусульмани

Анотація

У статті проаналізовано наукові підходи провідних вітчизняних і закордонних дослідників щодо визначення ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу. З’ясовано, що в рамках сек'юритизації безпека трактується як дискурсивна практика, що спрямована на створення ієрархії політичних пріоритетів. Проблемі, яку сек'юритизують надається статус екзистенціальної загрози, що обов’язково вимагає надзвичайних заходів протидії. Сек’юритизація безпекових загроз створює основу відносин між державною владою та суспільством. З одного боку, правляча еліта може формувати і скеровувати відчуття загрози суспільству у своїх вузькокорпоративних інтересах. Проте й населення здатне нав’язувати еліті відчуття небезпеки і таким чином впливати на державну політику. Визначено, що в сучасних геополітичних умовах існує досить велика небезпека того, що сек'юритизація може використовуватися державною владою у вузькокорпоративних інтересах правлячих еліт. У такому випадку може створюватися механізм державного позаполітичного впливу на суспільство. Водночас результати досліджень свідчать про те, що сек’юритизація ісламу як насильство  проти мусульман із боку державної влади має два важливих наслідки. По-перше, після сек’юритизації ісламу досить часто порушуються політичні права інших верств населення країни. По-друге, насильство державної влади проти мусульман породжує насильство з їх боку у відповідь. Поряд з тим проведення державної або міждержавної політики десек’юритизації ісламу навіть у таких складних регіонах як Косово та Ірак веде до створення зон, в яких формуються механізми мирного вирішення конфліктів. У теперішніх українських реаліях іслам не може розглядатися як загроза державним або суспільним інтересам. Із цього випливає, що методи сек'юритизації не припустимі для використання проти українських мусульман у межах державної політики. Водночас потенціальна небезпека радикалізації окремих частин місцевої мусульманської громади повинна братися до уваги і превентивно нівелюватися профільними державними органами у рамках десек'юритизації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О.А. Аулін , ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

к.філ.н., доцент кафедри іноземних мов та загальноосвітніх дисциплін

Посилання

Ole Waver “Security the Speech Act: Analysing the Politics of a Word”. URL: https://www.academia.edu/2237994/Security_the_Speech_Act _working_paper_1989.

Security: A New Framework for Analysis. By Barry Buzan, Ole Weaver, and Jaap de Wilde. Boulder, CO: Lynne Rienner, 1998. 239 p.

Шаленна Н. Концепція соціетальної безпеки у працях Баррі Бузана. Трансформація міжнародної безпеки: сучасні виклики та загрози : матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 22–23 березня 2018 р.). Львів: Факультет міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка, 2018. С. 102-107.

Пахоменко С. П., Сараєва О. В. Взаємозв'язок ідентичності, пам'яті та безпеки як дослідницька парадигма (на прикладі Латвії). Науковий журнал «Політикус». 2020. № 2. С. 13-18.

Хельберг У. І. Сек’юритизація як політичний феномен. Магістеріум. Політичні студії. 2012. Вип. 46. С. 64-67.

Sécuritisation et construction d’un complexe de sécurité régional dans la Corne de l’Afrique. URL: https://www.erudit.org/fr/revues/ei/2018-v49-n1-ei03892/1050545ar.

Малиновська О.А. Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії : монографія. Київ : НІСД, 2018. 472 с.

Jocelyne Cesari.The Securitisation of Islam in Europe. URL: https://www.ceps.eu/ceps-publications/securitisation-islam-europe/.

Jonathan Fox, Yasemin Akbaba. Securitization of Islam and religious discrimination: Religious minorities in Western democracies, 1990–2008. URL: https://www.ceps.eu/ceps-publications/securitisation-islam-europe/

Zuhal Yesilyurt Gündüz. Europe and Islam: No Securitization, Please! URL: https://library.fes.de/pdf-files/id/04966.pdf.

Groß, Verena. Der Wandel der 'Weltbilder' deutscher Außenpolitik während des Kosovo- und Irak-Konfliktes im Kontext nationalstaatlicher und europäischer Reformen. URL: https://repositorium.ub.uni-osnabrueck.de.de/handle/urn:nbn:de:gbv:700-2014052212509.

Kathrin Lenz-Raymann. Securitization of Islam: A Vicious Circle: Counter-Terrorism and Freedom of Religion in Central Asia. URL: https://www.jstor.org/stable/j.ctv1fxgjp.

Рагозина Софья. Защищая "традиционный" ислам от "радикального": дискурс исламофобии в российских СМИ. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/zaschischaya-traditsionnyy-islam-ot-radikalnogo-diskurs-islamofobii-v-rossiyskih-sm.

Аулін О. А. Сек’юритизація ісламу в державній політиці в Україні. Європейський вимір публічного управління: матеріали ІІІ регіональної наукової конференції; м. Чернігів, 20 грудня 2019. Чернігів : ЧНТУ, 2019. С. 109-113.

Пархоменко-Куцевіл О. Проблема сек'юритизації Ісламу у формуванні національної безпеки. Науковий вісник: Державне управління. 2020. №4(6). С.221-231.

Ярош О. А. Іслам у публічній сфері: теорії та суспільні практики. Київ: 2020. 76 с.

Downloads

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Аулін , О. (2020). ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З СЕК’ЮРИТИЗАЦІЇ ІСЛАМУ. Вчені записки Університету «КРОК», (4 (60), 57–62. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-60-57-62

Номер

Розділ

Розділ 5. Публічне управління та адміністрування