ПОЛІТИЧНИЙ АКТИВІЗМ В ІСЛАМІ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ З МУСУЛЬМАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ

Ключові слова: політичний активізм, іслам, державне управління, державна політика, державна безпека, ісламісти, салафіти, джихадісти

Анотація

В статті проаналізовано характер впливу політичного активізму в ісламі на стратегічні комунікації з мусульманськими країнами й розглянути моменти, які негативним чином можуть впливати на сферу державної безпеки України. Визначені головні актори ісламського політичного активізму та ідеологічні відмінності між ними. Доведено, що в сучасних умовах головними силами в політичного активізму в ісламі є суфії та ісламісти, між якими точиться постійне протиборство. Зазначено, що головною метою суфієв у немусульманський країні є досягнення конструктивного діалогу з місцевою державною владою для захисту інтересів своїх вірян у релігійно-соціальній сфері. Водночас політична активність суфієв найчастіше має вимушений характер, звичайно йдеться про відповідь на дії ісламістів. Розглянуто основні етапи формування ісламістської ідеології. Показано, що велика частка сучасних ісламістських організацій беруть на озброєння ідеї “Братів-мусульман”. Звертається увага на те, що кінцева мета ісламістів – створення всесвітнього мусульманського Халіфату, з правовою системою, заснованою на шаріаті (тобто фактично йдеться про знищення інших форм державного управління). У багатьох мусульманських країнах сьогодні при владі знаходяться прихильники ісламістської ідеології. Акцентовано увагу на тому, що навіть «помірковані ісламісти» у стратегічних комунікаціях намагаються активно використовувати етноконфесійні й політико-економічні чинники для поширення свого впливу на важливі для них регіони з метою отримання переваг безпосередньо для себе або для захисту інтересів своїх етнічноблизьких одновірців. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. А. Аулін, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

к.філос.н., доцент кафедри іноземних мов та загальноосвітніх дисциплін

Посилання

Брильов, Д. В. Суфізм та ісламізм: глобальний та локальний контекст: автореф. дис. . канд. філос. наук : 09.00.11 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2011. 19 с.

Бабаджанов Б. К вопросу о восприятии статуса суфийского шайха (на примере Хваджа Ахрара). Арабский Восток, ислам, древняя Аравия. 2005. C. 177-190.

Кепель Ж. Д. Экспансия и закат исламизма / Пер. с фр. В.Ф. Денисова. Москва : Ладомир, 2004. 468 с.

Ланда Р. Г. Политический ислам: предварительные итоги : учебное пособие. Москва : ИБВ, 2005. 286 с.

Білозор Д. В. Ваххабізм: релігійно-політична сутність та історичні трансформації: автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.11 / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ, 2009. 16 с.

Только в одной области Таджикистана за 2016 год осуджены 20 имамов. URL: https://theopenasia.net/ru/post/tolko-v-odnoy-oblasti-tadzhikistana-za-2016-god-osuzhdeny-20-imamov.

Мусульманська спільнота України: інституціоналізація і розвиток / Під заг. ред. Ауліна О. А. Вінниця : 2016. 400 с. URL: http://islamicstudies.in.ua/knigi/66-islam-i-politika-ideologiya-rukhi-organizatsiji.

Коровиков А. Сайид Кутб – идеолог исламского экстремизма. Религии мира. История и современность. Ежегодник. 1987. С. 127-128.

Понкин И. Ислам во Франции. Москва : Учебно-научного центра довузовского образования, 2005. 196 с.

Іслам і політика: ідеологія, рухи, організації / О. А. Аулін, Д. В. Брильов, Н. О. Пророченко, О. А. Ярош. Київ: ТОВ «ДЄОНІС ПЛЮС», 2019. 369 с.

Гринин Л. Е. Исламизм: история и современность. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/islamizm-istoriya-i-sovremennost.

Руа О. Глобализированный ислам: в поисках новой уммы. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/globalizirovannyy-islam-v-poiskah-novoy-ummy.

Державна служба статистики України. Експорт–імпорт товарів за країнами світу у 2016 році. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

Ассоциация MÜSİAD подписала с Россией соглашение о сотрудничестве со Ставропольским краем. URL: http://www.trt.net.tr/russian/iz-rossiiskogo-i-turietskogo-mira/2017/08/18/assotsiatsiia-musiad-podpisala-s-rossiiei-soghlashieniie-o-sotrudnichiestvie-so-stavropol-skim-kraiem-792775.

Ahmet Davutoğlu. Stratejik Derinlik: Türkiye'nin Uluslararası Konumu, Küre Yayınları, 2001. 584 p.

Турция объявила о сфере своих интересов: Балканы, Ближний Восток, Кавказ и Средняя Азия. URL: http://www.kavkazcenter.com/ uss/content/2016/04/01/111893/turtsiya-obyavila-o-sfere-svoikh-interesov-balkany-blizhnij-vostok-kavkaz-i-srednyaya-aziya.shtml.

Hakan Yavuz M. Social and Intellectual Origins of Neo-Ottomanism: Searching for a Post-National Vision. Die Welt des Islams. № 56 (2016). Рр. 438-465.

Опубліковано
2020-06-05
Як цитувати
Аулін, О. (2020). ПОЛІТИЧНИЙ АКТИВІЗМ В ІСЛАМІ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ З МУСУЛЬМАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ. Вчені записки Університету «КРОК», (2 (58), 67-74. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-58-67-74
Розділ
Розділ 5. Публічне управління та адміністрування