СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • В.М. Михайлов Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту
  • М.В. Андрієнко Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту
  • П.І. Гаман Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-61-95-101

Ключові слова:

державне управління та політика, модернізація, тенденції, інноваційна політика

Анотація

Питання взаємовідносин держави та громадськості в суспільному житті історично завжди виникало й спричинювало різні теоретичні погляди. Об’єднання громадян в усі часи покликані захищати інтереси людини, боротися проти тиранії, державного «левіафану». Однак лише наприкінці ХХ століття громадські об’єднання і організації врешті-решт позбавилися від тотального державного контролю, остаточно позбулися від ототожнення з державою. Водночас, форми участі організованої громадськості в державному управління набули мирних способів. Метою статті є аналіз світових тенденцій модернізації державного управління: досвід для України. Адже в контексті сучасних суспільно-трансформаційних процесів громадські організації вийшли на новий рівень взаємовідносин з державою. Державне управління трансформується в «публічне», яке своєю чергою, характеризується відкритістю, прозорістю, широким залученням інститутів громадянського суспільства до державно - управлінських процесів. Нині відсутній єдиний підхід до визначення форм і методів взаємодії органів державної влади з організованою громадськістю. Науковці виділяють різноманітні форми їх взаємодії, як інформування, консультації, громадські слухання, громадські експертизи, дорадчі комітети, громадськіініціативи, моніторинг громадської думки, громадське представництво в радах, просвіта, круглі столи, громадський контроль тощо. В законодавстві визначено правові форми взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства, а саме: участь інститутів громадянського суспільства у нормотворчій, правозастосовчій й правоохоронній діяльності держави. Необхідно констатувати що підходи до класифікації форм і методів участі організацій громадянського суспільства в публічному управлінні досить умовні й різноманітні. Не перестають з'являтися нові форми взаємодії держави і організованої громадськості.  У статті проаналізовані основні концепції взаємодії. Досліджено світові інноваційні механізми та технології управління. Систематизовано основні етапи соціальогое партнерства.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор В.М. Михайлов, афіліація Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

    к.н.держ.упр., доцент, заступник начальника інституту з наукової роботи

  • автор М.В. Андрієнко, афіліація Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

    д.н.держ.упр., доцент, підполковник служби цивільного захисту, начальник науково-дослідного центру цивільного захисту

  • автор П.І. Гаман, афіліація Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,

    д.н.держ.упр., професор, начальник відділу заходів захисту

Посилання

Vigoda E. From Responsiveness to Collaboration: Governance, Citizens, and the Next Generation of Public Administration. Public Administration Review. 2002. Vol. 62. № 5. Р. 527-540.

Якубовський О. П., Бутирська Т. О. Державна влада i громадянське суспiльство: система взаємодiї: монографія. Одеса : ОРIДУ НАДУ, 2004. 196 с.

Основи публiчної полiтики та управлiння / за заг. ред. С. О. Телешуна. Київ : НАДУ, 2011. 312 с.

Паливода Л., Голота С. Стан та динамiка розвитку неурядових органiзацiй України 2002–2010 роки : звiт за даними дослiдж. Київ : ТОВ “Видавн. Дiм “КуПол”, 2010. 118 с.

Гудима Н. Принципи вiдкритостi i прозоростi та їх реалiзацiя в державному управлiннi. Вiсник НАДУ. 2005. № 3. С. 77–85.

Колодiй А. Ф. На шляху до громадянського сусп iльства. Теоретичнi засади й соцiокультурнi передумови демократичної трансформацiї в Українi: монографiя. Львiв: Червона Калина. 2002. 276 с.

Головатий М. Полiтико-правовi аспекти взаємодiї демократичної держави й громадянського суспiльства. Суспiльнi реформи та становлення громадянського суспiльства в Українi. 2001. Т. 1. С. 25-26.

Лациба М. Державне регулювання та стан розвитку громадянського суспiльства в Українi. Прiоритети розвитку громадянського суспiльства України. 2008. С. 15–31.

Жовнiрчик Я. Ф. Напрямки оптимiзацiї взаємовiдносин органiв публiчної влади та iнститутiв громадянського суспiльства. Науковий вiсник Академiї мунiципального управлiння. Серiя : Управлiння. 2013. Вип. 4. С. 25–32. URL: http://nbuv.gov.ua/j - pdf/Nvamu_upravl_2013_4_5.pdf.

Даудова Г. В. Взаємодiя держави i громадянського суспiльства: європейський досвiд. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e - book/db/2014 - 1/doc/4/01.pdf.

Лiткевич В. С. Становлення та сучасний розвиток взаємодiї Української держави з громадянським суспiльством. Стратегiчнi прiоритети. 2014. № 1. С. 18- 23.

Шаров Ю. П. Стратегiчне планування в мунiципальному менеджментi: концептуальнi аспекти : монографiя. Київ : УАДУ, 2001. 302 с.

Поляков В. Ю. Cпiввiдношення понять некомерцiйних та неприбуткових організацій. Європейськi перспективи. 2011. № 1. С. 46-51.

Ротар Н. Дiалоговi форми полiтичної участi : передумови та перспективи становлення в Українi. Полiтичний менеджмент. 2007. № 1. С.75- 92.

Завантаження

Опубліковано

2021-03-02

Номер

Розділ

Розділ 5. Публічне управління та адміністрування

Як цитувати

Михайлов, В., Андрієнко, М., & Гаман, П. (2021). СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ. Вчені записки Університету «КРОК», 1 (61), 95-101. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-61-95-101