Вчені записки Університету «КРОК»

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Ігор Румик, Світлана Плетенецька, Олександр Царенок — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті подано результати дослідження особливостей управління фінансовими ресурсами підприємств в умовах воєнного стану на прикладі ДП «Антонов». Досліджено теоретичні засади поняття «фінансові ресурси» на основі вивчення наукової літератури. За допомогою абстрактно-логічного методу розкрито сутність дефініції «фінансові ресурси». Доведено твердження про те, що, незважаючи на розвиток фінансової теорії, у тому числі управління фінансовими ресурсами, яка має багату наукову історію, питання формування та використання фінансових ресурсів в умовах війни наразі залишається проблематичним як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. У зв’язку з цим встановлено актуальність дослідження та визначення напрямів удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємствами в Україні в умовах воєнного стану. У статті досліджено особливості функціонування системи управління фінансовими ресурсами підприємства, зокрема формулювання цілей і завдань, принципи її побудови, процес управління фінансовими ресурсами та його інструментарій в умовах воєнного стану. Значна увага приділена аналізу питання складу та структури фінансових ресурсів підприємства. Доведено, що їх обсяги залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва. Проаналізовано фінансово-господарську діяльність ДП «Антонов» за 2020-2022 роки. З використанням методу порівняльного аналізу виявлено, що загалом трирічні фінансові показники підприємства демонструють позитивну динаміку. Оцінено у динаміці зміни капіталу підприємства та виявлено позитивні тенденції у складі та структурі фінансових ресурсів. Так, зростання власного капіталу є позитивним явищем, оскільки воно може свідчити про покращення фінансового стану підприємства та його здатність самостійно фінансувати свою діяльність без значного залучення зовнішніх джерел фінансування. Досліджено показники фінансових результатів роботи ДП «Антонов». Отримано результати, які підкреслюють важливість процесу управління фінансовими ресурсами у сучасних складних умовах функціонування українських підприємств і необхідність продовження наукових пошуків резервів для ефективної діяльності підприємств в умовах воєнного стану.

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ: КОНТРОВЕРСІЙНІСТЬ ІНТЕРЕСІВ

Володимир Кузьмінський, Ольга Пилипенко, Данііл Попович — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню контроверсійного характеру впливу податку на прибуток підприємств на фінансового-господарську діяльність. Здійснено теоретичний аналіз податкових платежів, зокрема податку на прибуток. Визначено частку податку на прибуток підприємств у доходах державного бюджету. Досліджено суперечливий характер прямого оподаткування підприємницької діяльності. Обґрунтовано контроверсійність цього процесу, який полягає у тому, що держава прагне максимально наповнити дохідну частину бюджету, а підприємства хочуть максимально знизити податкове навантаження на позитивний фінансовий результат своєї діяльності, яким виступає прибуток. Використано хронометричний підхід для дослідження змін ставки податку на прибуток підприємств, починаючи з 1995 року. Встановлено, що підходи до оподатковування прибутку підприємств в Україні досить часто змінювалися, особливо у частині вибору об’єкта оподатковування. Значна увага приділена аналізу питання щодо сучасних підходів до трактування податку на прибуток підприємств в Україні станом на 2023 рік. За допомогою методу системного аналізу положень Податкового кодексу України визначено платників податку на прибуток підприємств, а саме: юридичних осіб-резидентів і нерезидентів. Визначено суб’єктів, які мають право не сплачувати податок на прибуток підприємств в Україні. Досліджено та розкрито загальний механізм впливу прямих податків на результати фінансово-господарської діяльності підприємств. На основі цього зроблено висновок, що залежно від обсягів виробництва прямі податки, поділяють на умовно-постійні та умовно-змінні. Такий підхід дозволив встановити, що держава має бути зацікавлена у збільшенні обсягів виробництва для підвищення прибутковості діяльності підприємств з метою збільшення надходжень від податку на прибуток. Дослідження суперечливості податкових інтересів держави і підприємств дало змогу визначити, що держава інколи може застосовувати підвищення ставки податку на прибуток. З використанням порівняльного аналізу та методу ранжування встановлено, що ставка податку на прибуток підприємства залежить від виду його діяльності та від категорії платника цього податку, до якої він належить. Запропоновано порівнювати позитивний і негативний вплив податку на прибуток на результати діяльності підприємств. Це дозволить скеровувати зусилля на організацію фінансової роботи, яка призведе до підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності.

ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ У КОНТЕКСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Ольга Чумаченко, Олег Нескородько — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню прогнозування попиту у контексті оптимізації запасів підприємства. Вивчено сучасні підходи до організації прогнозної діяльності, визначення об’єкту та цілей прогнозування, методи збору інформації про історичний попит. Показана різниця між прогнозом попиту та прогнозом продажів, наведена класифікація невиконаних замовлень. Розроблено рекомендації щодо роботи з ними. Зазначені методологічні помилки, яких може припускатися менеджмент при прогнозуванні попиту, та показаний їх негативний ефект, який виявляється, зокрема, у таких явищах, як ефект батога, заміщення та канібалізація попиту. Докладно розглянуто причини цих негативних явищ та наведені методи мінімізації їх впливу. Наведено та проаналізовано техніки, що застосовуються для узгодження постачань з клієнтами та постачальниками, а саме: консигнація; управління запасами, здійснюване постачальником; спільне планування, прогнозування, поповнення. Дані техніки покликані збільшити ефективність взаємодії у ланцюгу постачань та суттєво зменшити дію ефекту батога. Розроблено рекомендації щодо правильного вибору деталізації та горизонту прогнозування попиту з метою організації максимально ефективного поповнення запасів і підтримки їх оптимального рівня. Зокрема, проаналізовано виміри, за якими може змінюватися деталізація прогнозів, та визначено принцип, за яким має відбуватися вибір оптимального рівня деталізації за кожним виміром. Розглянуто такий атрибут ланцюжка постачань як горизонт ризику, досліджені його складові. Вивчено взаємозв’язок між горизонтом ризику та горизонтом прогнозування. На основі цього запропоновано рекомендації щодо частоти оновлення прогнозу попиту. У статті також вивчено питання взаємодії між різними підрозділами підприємства у процесі складання та використання прогнозів попиту, а також проаналізовано підходи до їх координації.

ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА СТІЙКОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Ірина Соколовська, Ольга Сивак — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Статтю присвячено аналізу проблем фінансового забезпечення підприємництва в умовах економічної невизначеності. Ідентифіковані причини низького рівня кредитування підприємницького сектору у довоєнний період. Метою цієї статті є аналіз проблемних аспектів фінансового забезпечення підприємництва в умовах економічної та політичної невизначеності, обґрунтування необхідності включення фінансового ринку для забезпечення стійкості МСБ в умовах повоєнного відновлення. Відтак постає питання пошуку джерел фінансового забезпечення стійкості суб’єктів МСБ за умов перманентної невизначеності. Досліджено особливості фінансового забезпечення підприємницького сектору в Україні упродовж активної фази російсько-української війни 2022-23 рр. Класифіковані фінансові виклики підприємницького сектору в умовах воєнного стану. Встановлено, що найбільші обмеження відновленню малого та середнього бізнесу створює брак фінансових ресурсів, спричинений низьким рівнем платоспроможного попиту, недоступністю кредитних коштів та власного капіталу, організаційними проблемами використання грантових коштів. Проведено аналіз регуляторних змін та державних заходів фінансової підтримки суб’єктів підприємництва. Досліджено динаміку та вартість кредитування банками малих, середніх, малих та мікро підприємств впродовж 2021-2023 р.р.. Обгрунтована недостатність заходів з підтримки кредиторів та позичальників для забезпечення фінансової стійкості малих та середніх підприємств. Запропоновані додаткові інструменти зовнішньої фінансової підтримки підприємництва з урахуванням ефективного світового досвіду країн, що перебували в умовах зовнішніх шоків нестабільності. Обґрунтована необхідність стимулювання фінансового ринку для забезпечення фінансової стійкості підприємницького сектору в умовах повоєнного відновлення. Йдеться про подолання нагромаджених диспропорцій грошово-кредитного ринку, а саме: про короткостроковість та високу вартість ресурсів, а також про домінування ринку державних облігацій.

ФОРМУВАННЯ КАДРОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Віта Андрєєва, Наталія Гринюк — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

В умовах військової агресії Російської Федерації, що характеризуються зростанням впливу глобалізаційних процесів на всі сфери діяльності підприємства, доцільністю підвищення ролі соціальної відповідальності менеджменту та перманентного оновлення підходів до управління, особливого значення набувають питання формування кадрової стратегії підприємства як управлінської ініціативи у його практичній діяльність. Існуючі підходи та інструментарій кадрової стратегії спрямовані, насамперед, на вирішення поточних завдань, у той час як сучасна гуманістична концепція управління персоналом декларує необхідність створення нової парадигми кадрового менеджменту. У зв’язку з цим, метою статті є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів та інструментарію, а також рекомендацій щодо формування кадрової стратегії підприємства в умовах військової агресії Російської Федерації. В роботі використано науково-методичний підхід до стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства в процесі формування кадрової стратегії, що передбачає виділення системи критеріїв та індикаторів, які впливають на її формування. Проаналізовано теоретико-методичні основи формування стратегічних кадрових альтернатив, які, на відміну від відомих, базуються на гуманістичній концепції кадрового менеджменту із їх подальшою декомпозицією до рівня ключових показників ефективності управління персоналом. Авторами розроблено алгоритм забезпечення реалізації кадрової стратегії підприємства в умовах військового стану на основі існуючих кадрові стратегій, які як доповнення враховують значущість розвитку персоналу та орієнтовані на управління знаннями підприємства; створення та формалізацію організаційних знань; стимулювання професійного розвитку персоналу в умовах військового стану.

ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Віктор Грушко, Володимир Кузьмінський, Мирослава Герасименко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена державному пенсійному фонду України, що має значущий вплив на соціально-економічний розвиток українського суспільства і є надзвичайно актуальною, оскільки вона безпосередньо впливає на добробут громадян, демографічну ситуацію, працездатність населення та фінансову стійкість країни. Обґрунтовано впровадження політики підвищення пенсійного віку. Україна стикається з проблемою старіння населення та зменшення кількості населення через високий рівень смертності та низький рівень народжуваності. Ця демографічна ситуація впливає на фінансове навантаження пенсійного фонду, оскільки зменшення робочої популяції і збільшення пенсійного віку можуть призвести до дефіциту у пенсійній системі. Використано системний підхід для дослідження теоретичних підходів щодо визначення ролі та значення пенсійного забезпечення. Значна увага приділена аналізу сучасного стану пенсійних фондів. За допомогою методу системного аналізу оцінено забезпечення фінансової стійкості пенсійного фонду, що є критично важливим для забезпечення виплат пенсій та соціальних виплат. Питання структуризації фонду та забезпечення його сталого фінансування вимагає постійної уваги. Політика пенсійного фонду також повинна бути справедливою і враховувати інтереси різних верств населення. Важливо забезпечити, щоб пенсійні виплати відповідали рівню інфляції та життєвим витратам громадян. Пенсійна система також може вплинути на розвиток економіки. Якщо пенсіонери мають високий рівень доходу, це може сприяти споживанню та підтримці економіки. З іншого боку, велика частка бюджету, спрямована на пенсії, може обмежити можливості держави інвестувати в інфраструктуру та соціальні програми для молоді. Запропоновано заходи щодо забезпечення фінансової стійкості пенсійної системи, справедливості та врахування демографічних викликів, щоб підвищити добробут і соціальний захист для всіх громадян.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ

Святослав Петровець — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Енергетичний сектор є важливою складовою економіки будь-якої країни, оскільки забезпечує енергетичні потреби населення та підприємств. Економічний аналіз енергетичного сектора може допомогти виявити проблеми в його діяльності та забезпечити раціональне використання ресурсів. Однією з глобальних світових проблем, яку зазнала цивілізація, є забезпечення повсякденної та трудової виробничої діяльності людства енергоресурсом. Дана проблема обумовлена фактором обмеженості, вичерпності викопних ресурсів. На сучасному етапі технологічного розвитку неможливо уявити існування суспільства без використання енергії, яка застосовується у виробничих процесах. Метою дослідження є аналіз підтримки та розвитку енергетичного сектора в забезпеченні потреб економіки. Для досягнення мети дослідження та реалізації поставлених завдань було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: аналітичний, порівняльний, системно-структурний, економіко-статистичний. У статті проаналізовано існуючі та потенційно можливі галузі розвитку енергетичного сектора в економічній системі. Виходячи з результатів проведеного аналізу наукових публікацій, на основі комплексного аналізу розглянуто проблематику енергетичного сектора в Україні та досліджено напрями для удосконалення, виділивши основні складові механізму ефективного енергозабезпечення. Удосконалення енергетичного сектора є одним з ключових завдань в економічній системі, оскільки енергетика має важливе значення для забезпечення економіки енергією, а також має вплив на довкілля та клімат. Основними напрямами удосконалення енергетичного сектора в економічній системі є: збільшення ефективності виробництва та споживання енергії; підвищення використання відновлювальних джерел енергії; розвиток енергоефективних технологій та продуктів; розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури.

АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЇХ ВИМІРНІСТЬ СЕРЕД ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Вадим Панко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Тема захисту навколишнього середовища продовжує набирати актуальності серед суспільства та в бізнес-середовищі Західних країн, які на сьогодні і є лідерами в цьому питанні. Розвиток цієї проблематики в Західних країнах призвів вже до формулювання великою кількістю підприємств чітких та вимірюваних екологічних цілей сталого розвитку, обмежених часовими рамками досягнення. На сьогодні у світовому бізнес-середовищі приділяється особлива увага таким екологічним цілям сталого розвитку, як ціль № 16 «Пом'якшення наслідків зміни клімату» та № 12 «Відповідальне споживання та виробництво» [1]. Пріоритетність цілей сталого розвитку в Україні наразі відрізняється від світового досвіду та екологічним аспектам сталого розвитку в бізнес-середовищі України приділяється менше уваги. Вивчення питання розповсюдженості наявності екологічних цілей сталого розвитку та їх якості в порівнянні з Західними компаніями доволі складне та витратне. Спробувати зрозуміти стан речей в цій проблемі та причино-наслідкові зв'язки без високих матеріальних витрат можна проаналізувавши деякий прошарок найбільших компаній із тої сфери бізнесу, яка орієнтована на масове виробництво та збут продукції серед всіх верств населення України. Фокус у дослідженні був приділений підприємствам харчової промисловості України через їх масовану взаємодію із населенням всіх верств і публічність таких компаній. Дослідження проводилось методом пошуку інформації з відкритих джерел, переважно з вебсторінок компанії на наявність екологічних цілей сталого розвитку на підприємствах харчової промисловості України, проаналізовано їх вимірність та наявність часових рамок досягнення. Також проведено аналіз залежності наявності екологічних цілей сталого розвитку від приналежності компанії до іноземного капіталу та зроблено припущення щодо можливих причин різниці в підходах до формування таких цілей. Відсутність публічної інформації по екологічних аспектах сталого розвитку звичайно не може говорити про її відсутність в компанії взагалі, але чітко визначає бачення цінності донесення такої інформації до споживачів з боку бізнесу.

МІЖНАРОДНІ ІНДЕКСИ ІННОВАЦІЙНОСТІ, ЯК ОДИН З ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Святослав Хіміч — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Необхідність оцінки інноваційного розвитку системи підприємств вимагає нового підходу до науково-методичного забезпечення. Зокрема, важливо акцентувати увагу на вдосконаленні методів оцінювання, що відзеркалюють не лише кількість впроваджених інновацій, але й їх вплив на ефективність цифровізації підприємств. Автором розглянута інтегральна оцінка стану розвитку інноваційних систем, яка використовується на міжнародному рівні, яка обумовила актуальність дослідження. Мета роботи полягає в розгляді міжнародних індексів інноваційності, як показників рівня цифрової зрілості підприємства. Для проведення дослідження були використані загальні методи дослідження аналізу та синтезу, методи кількісної та якісної оцінки, системний, структурний та інші наукові підходи. В результаті проведеного дослідження проаналізовано Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index), який враховує різноманітні показники, такі як наукові дослідження, інфраструктура, розробка технологій, ефективність бізнес-середовища та інші. Розглянуто також такі важливі рейтинги, як Індекс інноваційного розвитку агентства Bloomberg, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Інноваційний індекс Європейського інноваційного табло та Глобальний індекс конкурентоспроможності талантів, також надають комплексну оцінку інноваційного потенціалу країни. Приведено основні функції, показники та цільове призначення кожного з розглянутих індексів та розглянуто індекси для України. Аналіз глобального Індексу Інновацій за період з 2017 по 2022 роки вказує на ряд тенденцій та динаміку показників у різних сферах, що може бути пов'язано із змінами в економіці та інноваційному середовищі України. В аналізі динаміки рейтингів України за 2015-2022 роки за чотирма ключовими підходами до оцінки інноваційної спроможності, відзначається, що не зважаючи на скромні позиції країни в світовому інноваційному просторі, спостерігається певна тенденція до покращення. Запропоновано розглянути аспекти впливу застосування інтернет технологій на інноваційно-цифровий розвиток промислових підприємств.

ШПИТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДИФУЗНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОПОРАНЕНИХ: ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

В’ячеслав Бліхар — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

В даній роботі проведено аналіз взаємозв’язку дифузної ідентичності та ідентифікації з нормативними установками маскулінності у військовослужбовців, що проходять реабілітацію в шпиталі. Мета дослідження подягає у визначенні особливості дифузії ідентичності серед військовопоранених в умовах стаціонарної реабілітації. В основу дослідження було взято методику дослідження рівня дифузії ідентичності Inventory of Personality Organization – Revised. Методика цікавить нас в першу чергу через шкалу PD/ID (Personality Disorder/Identity Diffusion) так як наша теоретична модель особистісної ідентичності залежних чоловіків побудована на припущенні, що саме дифузія ідентичності є вирішальним фактором виникнення залежності. Використано адаптацію скороченої версії опитувальника (42 твердження). Шкала PD/ID складається з 30 тверджень, а шкала RT – з 12. Респонденти оцінюють відповідність тверджень їх стану, позначаючи їх в бланку плюсом (1 бал) або мінусом (0 балів). Відповідно, максимальне значення за шкалою дифузності ідентичності 30, а тестування реальності -12. Чим вищий бал, тим більш виражене порушення. Шкала PD/ID вимірює рівень вираженості порушень особистісного функціонування і допомагає встановити діагноз розладу особистості. Виявлено, що дифузна ідентичність чоловіків призводить до підвищеної потреби самовизначення за ригідними культурними нормативами маскулінності, які слугують компенсаторним захисним механізмом для ослабленого Его. При цьому, найбільше страждає саме здатність чоловіків до побудови лібідинальних стосунків, де їх прийняття власної потреби любові і прийняття безкомпромісно регулюється колективним, культурним образом чоловіка. Це виявляє себе як статистично найвища у вибірці самоідентифікація за шкалою “гомофобія”, яка власне і співвідноситься з дифузністю ідентичності. Лібідинальні стосунки чоловіка жорстко регулюються, а катексис об’єкта зазнає жорсткої цензури. Перспективним полем для подальшого дослідження було би дослідження зв’язку між стилем прив’язаності військовослужбовців, рівнем дифузії ідентичності та самовизначення за нормативними установками маскулінності.

УТВОРЕННЯ НОВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ТРАВМІВНИХ ПОДІЙ ЖИТТЯ

Ольга Петрунько — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті представлено авторський погляд на феномен соціально-психологічної адаптації особистості до травмівних подій життя. Під травмівними розуміються будь-які несподівані і небажані події, які потребують виходу за межі комфорту та вимушеної докорінної перебудови внутрішнього світу і поведінки людини. Одним з показників вимушеної перебудови адаптаційного характеру вважається оновлення системи ідентичностей особистості. Наголошено на двох альтернативних стратегіях адаптації людини до травмівних подій життя: 1) деструктивній: набуття вивченої безпорадності, провина і сором, деструктивні настрої, віктимізація, стан жертви; 2) конструктивній: створення ефективної системи ідентичностей, відповідної новим умовам життя. Ці стратегії реалізуються в результаті поетапного проживання особистістю особливого і досить тривалого етапу її життя, який має назву криза ідентичності. Показано, що криза ідентичності проживається людиною як ряд відносно послідовних і відносно тривалих стадій: від розгубленості і шоку; до застосування неодмінних деструктивних практик (заперечення, гніву, маніпуляції, депресії); і зрештою до визнання цінності неуникного, що є ознакою успішної персональної та соціальної адаптації людини до травмівних подій життя і ухвалення, прийняття нової себе. Розширено розуміння ідентичності та її функцій: як усвідомлення себе в Світі, як чинника соціально-психологічної адаптації до травмівних подій життя, як чинника самоорганізації, самоконструювання і саморозвитку суб’єкта, як регулятора поведінки в близькому і віддаленому соціальному просторі, як інструмента, який дає змогу коригувати власний життєвий проект у процесі повсякденної життєдіяльності. Показано, що в сучасній психології уявлення про ідентичність набули принципових змін. Замість сталого конструкту внутрішнього світу суб’єкта, що репрезентує зріз його актуального стану «тут і тепер», нині ідентичність розуміється як динамічний процес, результатом якого є «автопортрет» суб’єкта, що постійно конструюється ним самим в умовах адаптації до неуникних змін. Цей «відкритий» авторський проект уможливлює необхідні зміни суб’єкта в адаптивний, нетравмівний спосіб.

ОСОБЛИВОСТІ БАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ ВОЇНІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Ірина Сингаївська, Анастасія Яценко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню особливостей бачення перспектив власного життя воїнів під час війни. Розкрита та описана сутність проблеми бачення перспектив власного життя воїнів під час війни. Здійснено аналіз чинників, котрі впливають на розуміння перспектив життя. Представлено аналіз психологічної структури бачення перспектив власного життя, яка містить наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний, процесуальний, когнітивно-діяльнісний, емоційно-регуляційний. Запропоновано комплекс психодіагностичних методик з вивчення структури бачення перспектив власного життя воїнами. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей мотивації до запобігання стресам, професійних спрямувань у післявоєнний час, цінностей, стилів взаємодії з оточуючими, соціально-психологічних установок воїнів у сфері мотивації до самоудосконалення. Також визначено психологічний профіль особистості воїна, який прагне до самореалізації після закінчення війни, який характеризується наступними якостями: значний ступінь спонукання отримання здобутків, установка на альтруїзм, установка на результат діяльності, незалежність, самоусвідомлення, аутосимпатія, віра в себе, енергійність, повага до себе, лояльність у спілкуванні, креативність, прагнення ризикувати, професійна компетентність, інтеграція стилів, креативність, відповідальність, контроль власних дій, мінімальний ступінь прагнення у схваленні, домінування гнучкої тактики реалізації надбань, значний ступінь знань особливостей функціонування праці, середній показник гнучкості мислення, нахилів, нормальний та високий рівень емпатійності, нормальний та значний ступінь емоційного інтелекту, помірний та низький рівень тривожності, готовність до енергетичних затрат, активна стратегія вирішення проблем, почуття успішності в професійній діяльності, внутрішній спокій та рівновага.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ПСИХОТРАВМАМИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ТУРИЗМУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Oлексій Шевяков, Ірина Бурлакова, Тетяна Кондес, Олексій Чередніченко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета дослідження полягла у визначенні особливостей психотерапії та психологічної корекції на поведінковому рівні в роботі з психотравмами в умовах війни. Окремим завданням дослідження стала розробка методичного підходу до гармонізації психологічного стану травмованої людини та отримання критеріїв формування поведінкових компонентів такого стану під час війни в туристичній галузі. У статті з’ясовано процесуальні особливості роботи психологів і психотерапевтів з психотравмами під час війни. Запропоновано апробовані й оригінальні психологічні методики та описано ефективні методи надання оперативної психологічної допомоги при психологічних травмах під час війни. Узагальнено досвід практичної роботи команди фахівців різних вишів України, які за сприяння психотерапевтів з Америки та Європи розробили корисні психологічні техніки та детально описали необхідну психологічну допомогу майбутнім фахівцям в сфері туризму при психотравмах в умовах війни. Представлено систематизований комплекс науково-навчальних циклів психоосвітніх матеріалів, які змінюють рйнівний військовий кадр на ресурсне забезпечення, яке активно впроваджується в навчальний процес та реалізується в прикладній професійній діяльності в різних галузях психологічної науки і практики, у тому числі у туристичній сфері. Представлено комплекс дієвих практичних вправ, методи й технології нейролінгвістичного програмування, індивідуальні практики роботи з власними проблемами. Проаналізовано ключові помилки поведінки людей в умовах війни, шляхи переходу зі стану різкого падіння у стан відновленого піднесення. Дослідження виявило особливості соціального функціонування при роботі з психотравмою в умовах війни. Еріксонівський гіпноз пропонується при лікуванні посттравматичного стресового розладу як складного психічного стану, що виникає в результаті травми. Представлено досвід гіпнотерапії як терапії штучною брехнею заради позитивного результату. Рекомендовано психологічну корекцію поведінки особи під час війни у зв’язку зі зростанням поширеності та збільшенням кількості людей з психотравмами. Підкреслено значущість особистісних характеристик, психологічного потенціалу, важливість впровадження різноманіття форм та методів, що впливають на стан психотравмуючого соціально-психологічного середовища. Проведені розвідки на матеріалі майбутніх фахівців з туризму дозволяють зробити попередні висновки. Дійсно, робота з психотравмою в умовах війни супроводжується критичними моментами, найскладнішими з яких є корекція поведінки. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування запропонованого комплексного корекційного методу дозволяє запобігти вкрай негативних наслідків, які можуть психологічно деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація корекційного поведінкового методу психопрофілактики на ширшому емпіричному матеріалі, щоб рекомендувати його використання фахівцям з туризму. Отримані дані можуть бути корисними при визначенні напрямків роботи з психотравмами під час війни і в майбутньому повинні розглядатися як об’єкти психологічної підтримки при створенні диференційованих програм психореабілітації майбутніх фахівців в сфері туризму.

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НАВЧЕНОЇ БЕЗПОРАДНОСТІ БАТЬКІВ ЧАСТО ХВОРІЮЧОЇ ДИТИНИ

Ольга Сербова, Марія Усіченко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми долаючої поведінки та особистісної безпорадності батьків часто хворіючої дитини. Розкриваються поняття емоційного стресу, поняття «копінг» та копінг-стратегія, навчена безпорадність батьків в ситуації частих захворювань дитини. Описано процедуру дослідження копінг-стратегій з використанням опитувальника «Копінг-стратегії» (R.S. Lazarus, S. Folkman); діагностики індексу життєвого стилю (ІЖС) / Life Style Index (R. Plutchik, H. Kelierman, H.R. Conte) для визначення частоти використання і вираженості механізмів психологічного захисту та вивчення ступеня особистісної безпорадності батьків за методикою «Самооцінка емоційних станів» А. Уессмана та Д. Рікса. Вибірку склало 40 осіб – батьки часто хворіючих дітей, з них: 22– жінки та 12 – чоловіки. Дослідження проводилося на базі КНП «ЦПМСД-2» Дарницького району м. Києва. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження виокремлено психологічні особливості стратегій подолання стресу батьками часто хворіючих дітей, визначено спільні та відмінні стратегій подолання стресу у матерів та татів. З’ясовано, що батьки використовують різні стратегії долаючої поведінки, однак найбільш вираженими стилями копінг-поведінки є «дистанціювання» (неконструктивна копінг-стратегія), при чому рівень показників у матерів вищий за показники татів; «прийняття відповідальності» (відносно конструктивна копінг-стратегія), вища у матерів; «самоконтроль» (конструктивна копінг-стратегія), рівень показників у татів вищий; «втеча – уникнення» (неконструктивна копінг-стратегія), вища у матерів. Рівні «планування вирішення проблеми» (конструктивна копінг-стратегія) та «пошук соціальної підтримки» (конструктивна копінг-стратегія) виявилися нижчими. Найменший рівень прояву спостерігався щодо застосування позитивної переоцінки. Щодо виявлених особливостей копінгу й несвідомих механізмів психологічного захисту у батьків зазначені важливі запитання, які потребують подальшого вивчення: чи можуть неадаптивні копінг-стратегії сприяти утрудненню процесу одужання дитини, а також хроніфікації хвороби дитини за рахунок неконструктивного переживання та реагування батьків. Вказані основні мішені соціально-психологічного впливу (інтра- та інтерпсихічні), також ефективним визначено холістичний підхід, спрямований на активізацію адаптивних, а не на редукцію дезадаптивних сил. Згідно з положеннями даного підходу, зусилля у роботі із батьками часто хворіючої дитини мають бути направлені перш за все на стимуляцію власних психологічних ресурсів й адаптивних стилів реагування на хворобу дитини. Ми виділили такі форми групової роботи з батьками: проведення семінарів, консультацій, лекцій, тренінгів та індивідуальних бесід чи консультування.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗЛАДІВ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК

Олена Никоненко, Анастасія Іском — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Розлади харчової поведінки – це група психогенно обумовлених синдромів, за яких людина вживає їжу не для насичення, а з метою усунення емоційного дефіциту і підняття настрою. До розладів харчової поведінки відносять нервову анорексію, булімію, психогенне переїдання Сучасні дослідники пояснюють порушення харчової поведінки як дезадаптивний спосіб вирішення конфліктів: люди з порушеннями харчової поведінки використовують їжу як засіб символічної комунікації зі своїм почуттям неадекватності перед лицем вимогливого життя. Почуття неспроможності розвивається як за відсутності важливих життєвих навичок, так і на тлі невдалих спроб встановити ефективні стосунки з іншими людьми. Порушення харчової поведінки є стратегією копінгповедінки, в якій їжа, вага тіла і образ тіла стають головними життєвими цінностями або знецінюються взагалі. Харчова поведінка жінок виникає в онтогенезі як складна міжфункціональна психологічна система і регулюється суперечливою єдністю природних потреб та культурних форм їх задоволення. Таким чином можемо стверджувати, що за походженням харчова поведінка має не біологічну, а біосоціальну, власне, культурну природу. Особливості проявів харчової поведінки полягають в індивідуальних психологічних складових харчової поведінки (мотивації, досвіду, когнітивних особливостей, емоції, саморегуляції, операціональних характеристик). Харчова поведінка жінок значною мірою регулюється особливостями самосвідомості, зокрема власного образу тіла. Для емпіричного дослідження розладів харчової поведінки у жінок використано: методика суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела, М. Фергюсона, призначена з метою визначити вплив рівня відчуття самотності на вибір харчової поведінки у жінок; опитувальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, теоретично обґрунтований інструмент, призначений для виміру виразності основних складових психологічного благополуччя; «Опитувальник образу власного тіла (ООВТ)» розроблений О. А. Скугаревським і С. В. Сивуха, спрямований на діагностику невдоволення власним тілом в осіб, які страждають на розлади харчової поведінки; тест вказування на незадоволення власним тілом (САРТ), призначений для оцінки рівня задоволеності (незадоволеності) своїм тілом.

ВПРОВАДЖЕННЯ ТРЕНІНГУ «ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ» ДЛЯ КЕРІВНИКІВ БІЗНЕСУ ТА ПІДПРИЄМЦІВ

Геннадій Гура — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття представляє теоретико-методологічне та емпіричне обґрунтування тренінгової програми для керівників малого та середнього бізнесу, що спрямована на ознайомлення з ефективними стратегіями прийняття рішень в стресових ситуаціях та отримання навичок їх застосування. Тренінг складається з 8 двогодинних занять, що мають наступну тематику: «Прийняття рішень у керівництві бізнесом. Індивідуальні чинники та зовнішні впливи», «Зважене прийняття рішень: раціональні методи», «Неформальні евристичні методи прийняття рішень», «Креативність та спонтанність», «Колегіальне ухвалення рішень», «Прийняття рішень в стресових умовах. Толерантність до невизначеності», «Підприємницька орієнтація та ризиковані рішення», «Формування ресурсного стану та оптимістичних життєвих перспектив». Особливістю тренінгу є онлайн-формат проведення, що накладає ряд обмежень на організацію взаємодії учасників. Проведено формувальний експеримент за класичним планом із залученням експериментальної та контрольної групи (по 25 осіб у кожній). Для діагностики до та після тренінгу використано Мельбурнський опитувальник прийняття рішень MDMQ, опитувальник «Загальний стиль прийняття рішень» GDMS, Індикатор когнітивних стилів CoSI, Шкалу підприємницької орієнтації ЕО, Шкалу сприйнятого стресу PSS-10, Шкалу інтолерантності до невизначеності IUS та Тест життєвої орієнтації LOT-R. Порівняльний аналіз отриманих показників переконливо доводить, що тренінг ефективно вирішує завдання, спрямовані на: запобігання використанню дисфункціональних стратегій прийняття рішень в умовах стресу та невизначеності; розвиток особистісних властивостей, що сприяють ефективному прийняттю рішень в кризових ситуаціях (оптимізму, стресостійкості, толерантності до невизначеності); посилення компетенцій керівників у використанні конструктивних стратегій прийняття рішень: раціональної, інтуїтивної, спонтанної та креативної. Зроблено висновки про доцільність використання тренінгової програми в умовах воєнного стану, а також перспективи розширення цільової аудиторії за рахунок керівників некомерційних організацій та широкого кола фахівців, у компетенцію яких входить прийняття рішень.

«ЛІНІСТЬ РОЗУМУ»: ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОСТІ

Вероніка Горєлова — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Дана стаття є лише початком подальшого дослідження конструкції «лінність розуму», з метою здобуття способів щодо поліпшення душевної рівноваги людини, допомоги їй виявити причини, які спровокували такий стан та знайти шляхи виходу з нього, адже виявлена психологічна конструкція «лінність розуму» не має нічого спільного з психічною або фізіологічною хворобою, а є набутим способом життя – феноменом сучасності. У статті піднімається питання окреслення змісту та ознак авторської дефініції категорії «лінність розуму». Обґрунтовується позиція, відповідно до якої розум людини має виявляти, підпорядкувати та контролювати лінь, або свідомо допускати (акцептувати) її в якості способу життя. Відсутність свідомості у поєднанні конструкцій «лінь» та «розум» пропонується розглядати як «лінність розуму». Шляхом довготривалих спостережень, виявлено, що складовими компонентами категорії «лінність розуму» є: потреба в самореалізації за рахунок «готового рішення»; націленість на легкі завдання в навчанні / роботі при високому рівні розумових здібностей; тяготіння до «автоматичної роботи»; не сприйняття критики; тяготіння до похвали та підтримки; інертність; низька увага до розставлення пріоритетів. У статті наведено короткий аналіз зазначених компонентів. Встановлено, що майже половина респондентів при незадоволеності власним життям хоча й замислюється над виправленням ситуації, але одночасно не шукає шляхів для отримання бажаного, погоджуються на те, щоб хтось за них «розрішив ситуацію» та потенційно потребують психологічної допомоги. В усіх випадках респонденти знаходять «винуватого» у власних проблемах. У статті пропонується власне визначення соціальної детермінанти «лінність розуму» та визначаються її основні ознаки, серед яких на сьогоднішній день можливо зазначити: несвідомо набутий у процесі життєдіяльності людини стан, в якому людина «не бажає творити», хоча й наділена потужними розумовими здібностями, схильна до «автоматичної роботи» та самореалізації за рахунок чужого «готового рішення», інертна до дій, що можуть привести до бажаних змін у власному житті.

ОСОБЛИВОСТІ Я-КОНЦЕПЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Надія Харченко, Оксана Дудник — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що натепер сприйняття себе у контексті соціальних трансформацій та воєнного стану стало важливою темою в освіті, враховуючи його вплив на поведінку та успішність студентів, особливо майбутніх психологів. Ставлення до себе, самовизначення та самоактуалізація неможливі без аналізу взаємопов’язаних компонентів Я-концепції, самооцінки та самоефективності. Високий рівень розвитку професійної самосвідомості, адекватна та стійка Я-концепція зумовлюють конструктивну професійну поведінку, що дозволяє психологу долати професійні та особистісні труднощі. Продуктом розвитку професійної самосвідомості виступає Я-концепція, яка є особистісним ресурсом та відіграє ключову роль у формуванні результатів професійної поведінки. Для діагностики особливостей Я-концепції майбутніх психологів нами було використано методику САМОАЛ та Шкалу самоефективності. За результатами емпіричного дослідження можна зробити висновок, що хлопці, майбутні психологи, сприймають зовнішній світ як більш агресивний, в якому необхідно здобувати визнання, але не відкривати свого внутрішнього світу та не виражати власних емоцій. При цьому дівчата характеризуються більшою гнучкістю у спілкуванні, емпатійністю, емоційністю, водночас вони достатньо чутливі до критики на свою адресу і, відповідно, схильні до самозвинувачень, що часто виражається у невпевненій поведінці при міжособистісній взаємодії. Найвищі показники у майбутніх психологів виявлено за такими шкалами: самоактуалізації як контактність, креативність та потреба у пізнанні, натомість найнижчі – за шкалами орієнтації у часі та спонтанності. Це характеризує майбутніх психологів як відкритих до нових вражень, творчих та нестандартних особистостей, схильних до діяльностей, що вимагають нестандартних і нешаблонних рішень, здатних встановлювати емоційні стосунки з іншими людьми. Водночас майбутні психологи із недовірою ставляться до оточуючого світу, орієнтовані на майбутнє, оскільки вважають, що тепер лише готуються до подальшого справжнього життя. Перспективами подальших досліджень є аналіз зв’язку Я-концепції із професійною ідентичністю та вплив на неї психотравм війни.

НЕУРЯДОВІ АНАЛІТИЧНІ ЦЕНТРИ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ

Ольга Львова, Олександра Ляшенко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто еволюцію неурядових аналітичних центрів України протягом останніх десятиліть. Визначено роль даних організацій у трансформаційних процесах, які відбувалися в Україні, та їхню важливу функцію у формуванні публічної політики. Прослідковано еволюцію діяльності аналітичних центрів після проголошення незалежності України та поступовий їх перехід від опозиційної ролі до партнерів держави після подій Євромайдану. Основними викликами, як стали ключовими перешкодами для ефективної роботи аналітичних центрів, є: проблеми фінансування, кадрові питання та комунікаційні розриви. Виявлено нові проблеми, з якими зіштовхнулися аналітичні центри після повномасштабного російського вторгнення, зокрема безпекові виклики, фізичне та емоційне виснаження, збереження команди. Автори показують, що попри всі труднощі неурядові аналітичні центри вносили суттєвий вклад в демократичні процеси в Україні і прогнозують, що важливість аналітичних центрів зростатиме. Метою статті є визначення деяких особливостей розвитку та управління неурядовими аналітичними центрами в цілому та в умовах війни зокрема. Дослідження використовує методи аналізу етапів розвитку аналітичних центрів, визначення викликів, з якими вони стикалися та аналізу сильних та слабких сторін їхньої діяльності. Отримані результати підкреслюють зміни ролі аналітичних центрів від опозиційних до партнерських після Євромайдану та їхню активну участь у протистоянні російській агресії. Дослідження визначає ключові аспекти, які визначають успішність діяльності неурядових аналітичних центрів, а також їхню роль у підтримці демократичного курсу та розвитку України. Зазначається, що аналіз цих процесів є важливим як для самих організацій, так і для всіх зацікавлених сторін у політичному та науковому співтоваристві. Перспективи подальших досліджень – внесок українських аналітичних центрів в два ключові напрями - європейська та євроатлантична інтеграція та відновлення країни.

ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Наталія Шевченко, Марта Копитко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглядаються теоретичні основи розвитку малого підприємництва в воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Визначено, що до малого підприємництва належать підприємства з невеликим рівнем прибутком, невеликою кількістю працівників та обсягами виробництва чи реалізації продукції. До основних характеристик малого підприємства відносять: незначною кількістю працівників, які можуть працювати віддалено; невеликими обсягами виробленої чи реалізованої продукції; формування природнього (ринкового) конкурентного середовища, можливість більш швидкого застосування технічних новинок, розробок, інноваційних чи технічних винаходів; більша мобільність бізнесу; можливість змінювати напрями виробництва або реалізації за короткі терміни; відносно невеликі обсяги початкового капіталу для початку діяльності. Визначено, що в сучасних економічних умовах на малий бізнес впливають зовнішні та внутрішні фактори, що значно вплинуло на: кількість малих підприємств; обсяги виробленої та реалізованої продукції; обсягів податкового надходження до бюджету від сплати податків; кількість зайнятих місць; обсяги використання національної сировини тощо. Теоретичною та практичною базою дослідження були дослідження вітчизняних вчених у сфері напрямів розвитку малого підприємництва в Україні враховуючи законодавчі, фінансові та споживацькі аспекти, аналітичні звіти та дані Інститут економічних досліджень та політичних ситуацій. Досліджено, що протягом 2017-2022 років відбулося значне скорочення кількості малих підприємств, що є наслідком військової агресії, значним виїздом та переміщенням населення за кордон, фізичною втратою бізнесу через обстріли. Також зменшилися обсяги працівників залучених до малого бізнесу. Визначено, що ключовими напрямами оптимізації розвитку малого підприємництва в Україні в умовах війни має бути: державно підтримка малого бізнесу; формування державних програм, грантових програм на міжнародному рівні, зменшення рівня податкового навантаження під час дії воєнного стану, зменшення кредитного відсотка на розвиток чи започаткування бізнесу.

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ВПРОВАДЖЕННЯ АДАПТИВНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ, МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Оксана Кириченко — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті досліджено питання управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, малого та середнього бізнесу в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що сучасні підприємства у всіх сферах діяльності, малий та середній бізнес, а особливо підприємства, що працюють в сфері інформаційних технологій активно впроваджують процеси цифровізації управлінської, операційної (виробничої), комерційної, фінансової діяльності, потребують розробки та залучення інновацій, нових цифрових технологій що, водночас активує потребу в інвестиціях та загалом зростання активності інвестиційно- інноваційного забезпечення. Впровадження такого інноваційного розвитку та цифровізації в сучасних умовах викликів та загроз зовнішнього та внутрішнього середовища потребує формування та реалізації адаптивних стратегій розвитку які забезпечать підприємствам можливість здійснення інноваційних змін. Метою статті є дослідження управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, МСП в умовах цифрової трансформації. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, логічно-діалектичний методологічні підходи. Отримані наукові результати полягають у систематизації та представленні адаптивних стратегій розвитку організацій та інвестиційно- інноваційного забезпечення їх впровадження, реалізації в умовах цифровізації, цифрових трансформацій. Виявлено, що найбільш поширеними та притаманними діяльності підприємств сфери інформаційних технологій та процесів впровадження цифрових трансформацій є три головні стратегії: стратегія оптимізації витрат; стратегія диференціації; стратегія фокусування. Систематизовано адаптивний інструментарій який забезпечує технічні та інтеграційні аспекти впровадження цих адаптивних стратегій. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності всебічного вивчення аспектів управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням впровадження адаптивних стратегій розвитку підприємств, малого та середнього бізнесу, підприємств сфери інформаційних технологій, в умовах посилення динаміки процесів цифровізації всіх сфер функціонування, з метою зростання ефективності діяльності, конкурентоспроможності та забезпечення майбутнього розвитку підприємств.

КЛАСТЕРИ – ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Сергій Філатов, Віра Філатова — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто поняття, сутність кластерів та основні напрями розвитку кластерного руху в Європейському Союзі (ЄС) та Україні. Кластерний розвиток економіки країни є однією з характерних ознак сучасної інноваційної державної політики та передумовою структурних зрушень в час поширення передових цифрових виробничих технологій та зеленої індустрії. Тому створення належних умов взаємодії між кластерною політикою, європейським підходом смарт-спеціалізації регіонів і політикою децентралізації в Україні дозволить прискорити розвиток промисловості та зміцнити конкурентні можливості регіонів на різних рівнях, зокрема, на міжнародному рівні. Метою статті є дослідження впливу кластерного руху в Україні на її регіональний розвиток з урахуванням аналізу кластеризації регіонів у ЄС та сучасного стану вітчизняної економіки, а також визначення напрямків подальшого розвитку кластерної політики в регіонах. Для України сьогодні важлива ефективна кластерна політика, яка повинна базуватися на взаємодії дослідників, представників промисловості, бізнесу, приватних підприємств, громадських організацій та державної і місцевої влади. Розглянуто розвиток кластеризації регіонів у ЄС на прикладі Австрії, Бельгії, Німеччини, Іспанії та показано поточний стан кластерного руху в Україні і в країнах ЄС-27, що межують з Україною по даним Європейської комісії кластерної політики за 2022 рік. Продемонстровано темпи зростання деяких економічних показників по регіонам України за 10 років (2010 – 2020 р. р.), а саме валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу та капітальних інвестицій, кількості діючих підприємств з розподілом на малі та мікропідприємства та опосередкований вплив на ці показники кластерних об’єднань в регіонах, які мають високі показники та темпи зростання. Визначено напрямки подальшого розвитку кластерної політики в регіонах першочергово для органів місцевого самоврядування та регіональних органів влади. Завдяки цілеспрямованій політиці децентралізації та сприяння розвитку кластерів «Українським кластерним альянсом», який є головним координаційним центром розвитку кластерів в Україні, можливе прискорення соціально-економічного розвитку регіонів України шляхом внесення змін до державного законодавства, розробки Урядом України програм підтримки кластерного руху, що повинно стати об’єктом подальших досліджень.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

Олена Наумова, Євгеній Кудряшов — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Розуміння концепції життєвого циклу туристичних дестинацій дає змогу ефективно управляти її розвитком та покращувати позитивні ефекти від її функціонування. Мета статті - проаналізувати концепцію життєвого циклу туристичної дестинації у відповідності до процесів управління. Під час дослідження застосовані методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, типізація та інші. Результатами дослідження є якісне розуміння категорії «туристична дестинація» та її складових. Дане дослідження розглядає складові, які можуть охарактеризувати структуру системи, а саме: туристична атракція, сервісна та сполучна інфраструктури, посередники та допоміжні служби, туристичний продукт. Було виявлено, що важливими є знання суб’єктів управління, а також визначено показники, які відповідають за зміну етапу життєвого циклу. З-поміж них в дослідженні були виділені наступні: рівень туристичних прибуттів, стан навколишнього середовища, стан туристичної інфраструктури, ставлення місцевого населення до життя в межах туристичної дестинації. При цьому дослідження враховує чинники впливу, які також можуть зумовлювати прискорення зміни етапу життєвого циклу туристичної дестинації. Серед них можна виділити: державну та регіональну політику в сфері туризму, наявність конкуренції, рівень розвитку транспортної та сервісної інфраструктури. Також було визначено, що процес управління розвитком туристичної дестинації з урахуванням життєвого циклу – це послідовні кроки, які можуть повторюватися циклічно на кожному етапі. При цьому використовують різні практичні інструменти, які будуть більш доцільними відносно певного етапу життєвого циклу. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане для поглибленого вивчення тематики концепції життєвого циклу туристичної дестинації та послугувати основою для подальших наукових досліджень з даної тематики.

СУТНІСТЬ ТА РОЛЬ КОНТРОЛІНГУ В ОРГАНІЗАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Ольга Романюк — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Актуальність дослідження полягає у висвітленні дискусійних питань, щодо визначення парадигми «контролінг», його ролі та економічної ефективності, порівнюючи визначення практиків з досвідом роботи та теоретиків. Метою статті було обрано аналіз та порівняння теоретичного та практичного бачення сутності, ролі та ефективності контролінгу, що дозволить визначити точки перетину для встановлення зв’язку між теоретичними надбаннями та практичними потребами сучасного бізнесу. Для досягнення поставленої мети у дослідженні були використано загальнонаукові та спеціальні методи: монографічний, аналізу та синтезу, метод експертних оцінок, для ілюстрації отриманих результатів дослідження використовувався графічний та табличний методи. Доведено, що сутність контролінгу фахівцями на підприємстві тлумачиться дещо спрощено, зокрема як інструмент, механізм чи функція у розрізі менеджменту організації, обліку та контролю. Науковці більш ретельно підходять до концептуального визначення змісту контролінгу, що вказує на відсутність зв’язку між теоретичними надбаннями та усвідомленням практиків, щодо системності впровадження контролінгу у бізнесі. Автором узагальнена думка, що у сучасному світі інформація постійно оновлюється та розширюється. Тому майбутні фахівці на шляху формування своїх професійних компетенцій, повинні постійно збагачувати набуті знання та вміння, підвищувати свою кваліфікацію, розвивати необхідні до професії здібності. Освіта досвідчених спеціалістів компанії повинна здійснюватися впродовж всього працездатного періоду, а взаємозв’язок з теоретичним науковим світом є необхідним, що сприятиме розширенню обізнаності практиків, а теоретикам визначити актуальність досліджень для практичного застосування у бізнесі. У перспективі актуальним є дослідження процесів організації контролінгу на підприємствах, враховуючи його цілі, об’єкти, виробництво та результат.

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ГРАНТОВОЇ ПІДТРИМКИ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Марина Рудая, Сергій Очередько — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню особливостей надання державної грантової підтримки бізнесу. Здійснено теоретичний аналіз методичних підходів до організації залучення суб’єктів господарської діяльності до грантової допомоги. Досліджено функціональні складові та економічний вплив від їх залучення. Представлена структурна схема комунікацій між надавачем грантової допомоги та їх отримувачами. Обґрунтовано економічну доцільність використання і особливості грантової допомоги бізнесу. Визначено системний підхід щодо визначення цілей грантової допомоги. Приділено значну увагу вивченню сучасного розвитку та динаміки розвитку грантових програм держави та їх кінцевих надавачів. Визначено і оцінено принципи надавання грантової підтримки та їх отримувачів. Досліджено державне регулювання, щодо отримання грантової допомоги в Україні. Виявлено фактори, які стримують більш активніше залучення грантової допомоги суб’єктами підприємницької діяльності. Досліджено та виявлено недоліки та переваги залучення грантової допомоги. На основі цього зроблено висновок, що держава, як надавач грантової підтримки бізнесу та їх отримувачі здатні мобілізувати свою діяльність і збільшити обсяги залучення грантової допомоги перетворивши таку допомогу в дієвий довгостроковий фінансовий ресурс за допомогою якого можливо забезпечити розвиток не тільки певного підприємства, а й національної економіки в цілому. Дані підходи дозволять дослідити можливі варіанти залучення фінансових ресурсів і визначити шляхи їх збільшення у обсягах та якісного використання у різних сферах діяльності підприємства. Проаналізовано динаміку надання грантової допомоги за період незалежності України, вивчено їх якість та складність залучення в залежності від проекту, структури підприємства та його масштабів. Проведено порівняльну характеристику між державними грантовими програмами України. Вивчено умови надання грантової допомоги та контроль за його цільовим використанням отримувачем гранту. Проаналізувавши ринок грантів було визначено , що основним надавачем грантової допомоги в Україні є держава. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності функціонування державних грантових програм. Надані пропозиції, щодо використання комбінованої системи залучення грантів, що дозволить підвищити їх ефективність як довгострокове джерело фінансування і як надійний інструмент забезпечення виконання певних проектів суб’єктами підприємницької діяльності.

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ: ПРОГРЕСИВНИЙ ДОСВІД І НАПРЯМИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Іван Кондратюк — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемам дослідження особливостей та перспектив впровадження новітніх технологій управління персоналом в практику діяльності вітчизняних підприємств на основі світового досвіду та практичних прикладів провідних зарубіжних компаній. Для досягнення цілей дослідження у роботі використані такі методи: абстрактно-логічний, діалектичний та монографічний метод, методи теоретичного узагальнення, дедукції, аналізу і синтезу, порівняльного аналізу. У статті проаналізовано досвід впровадження новітніх технологій управління персоналрм таких провідних світових компаній як: Microsoft, IBM, Coca-Cola, Unilever, Deloitte, CISCO, Siemens, Panasonic. Встановлено, що найбільш розповсюдженими трендами серед HR-технологій, які потребують впровадження на сучасних українських підприємствах є такі: штучний інтелект та машинне навчання у сфері управління персоналом; технології підтримки гібридної роботи; технології, що спрямовані на досягнення благополуччя, безпеки та підтримки працівників; розробка програмного забезпечення управління персоналом; управління цілями в HR-менеджменті. Визначено, що штучний інтелект та машинне навчання у сфері управління персоналом передбачають: 1) Впровадження алгоритмів перевірки резюме на базі штучного інтелекту; алгоритмів машинного навчання; платформ адаптації на основі штучного інтелекту. 2) Технології підтримки гібридної роботи: інструменти для спільної роботи та комунікації; системи відстеження робочого часу та рівня відвідувань; платформи віртуального навчання та розвитку; інструменти відбору та найму кандидатів із підтримкою штучного інтелекту; мобільні додатки для управління персоналом. 3) Технології, що спрямовані на досягнення благополуччя, безпеки та підтримки працівників: платформи благополуччя працівників; переносні пристрої, віртуальні медичні послуги. 4) Розробку програмного забезпечення управління персоналом: системи відстеження кандидатів (ATS); системи управління продуктивністю (PMS); системи управління навчанням (LMS). 5) Управління цілями в HR-менеджменті: спільна робота з конкретною метою; платформи управління цілями; мобільні програми для відстеження прогресу; автоматизовані системи оцінки; аналіз даних та прогнозування. Все це стане важливим кроком для інтеграції вітчизняного цифрового HR-ринку до ринку Європейського Союзу у рамках ратифікації Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021–2027). Така інтеграція має величезний потенціал для вітчизняних талантів, адже дасть змогу майбутнім українським учасникам програми «Цифрова Європа» долучитися до міжнародних проєктів у сфері новітніх технологій, штучного інтелекту, суперкомп’ютерів, розвитку цифрових навичок тощо. Визначено, що Україна, в рамках Європейської інтеграції також активно стала на шлях розвитку цифрового HR-ринку.