АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ БАНКІВСЬКОЇ ДЕПОЗИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТОРІВ У СИСТЕМІ ОЦІНКИ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ

Анотація

Статтю присвячено вирішенню актуальної проблеми забезпечення академічної доброчесності у наукових дослідженнях, присвячених аналізу банківської депозитної діяльності інвесторів у контексті оцінки добробуту населення. Актуальність теми зумовлена посиленням ролі депозитів як основного інструменту заощаджень домогосподарств в умовах економічної нестабільності, а також необхідністю підвищення вимог до достовірності та об’єктивності наукових результатів у фінансово-економічній сфері. Метою роботи є наукове обґрунтування необхідності дотримання принципів академічної доброчесності при дослідженні банківської депозитної діяльності інвесторів задля забезпечення достовірної оцінки її впливу на добробут населення. Об’єктом дослідження виступають економічні відносини, що виникають між банківськими установами та інвесторами-вкладниками у процесі депозитної діяльності. Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів, поведінкової економіки, нормативно-правові акти, наукові праці українських і зарубіжних учених у сфері дослідження добробуту населення, теорії заощаджень та інвестиційної поведінки домогосподарств. У роботі використанні методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування та узагальнення, статистичні методи, метод контент-аналізу та методи забезпечення академічної доброчесності. Виявлено ключові суперечності, що виникають при дослідженні впливу депозитної діяльності на добробут населення. Систематизовано основні принципи академічної доброчесності, які мають застосовуватись при виконанні емпіричних розрахунків. Практичне значення полягає у можливості використання розроблених рекомендацій для підвищення якості досліджень та об’єктивності управлінських рішень у банківському секторі. Наукова новизна результатів полягає в обґрунтуванні інтеграції принципів доброчесності у процес економетричного моделювання депозитної поведінки інвесторів. Висновки статті можуть бути використані при формуванні політики стимулювання заощаджень і для підвищення фінансової грамотності населення та зміцнення довіри до банківської системи.