УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ЗДАТНОСТІ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-58-144-151

Ключові слова:

інновації, інноваційний розвиток, самоорганізація, синергетика, сталий розвиток, регіон

Анотація

Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що в сучасному суспільстві найважливішою ознакою інноваційної економіки є різке зростання ролі організації і самоорганізації в науковому і технологічному розвитку. У зв'язку з цим абсолютно змінюється роль нових знань і компетенцій науково-технічної та управлінської еліти та роль самоорганізації у розвитку економіки як методології нелінійного управління складними системами, які знаходяться в стані нестійкості. Відтак дослідження управління інноваційним розвитком регіону на основі його здатності до самоорганізації є дуже вчасним та актуальним. В статті досліджено історичні етапи виникнення і розвитку науки синергетика, яка розкриває фундаментальні основи порядку в природних і соціально-економічних утвореннях, загальні принципи еволюції і самоорганізації складних нерівноважних систем. Визначено зв'язок науки синергетики із процесом самоорганізації. Подане авторське бачення дефініції самоорганізація, яка визначається як процес спонтанного структуроутворення, який є протилежним тенденціям руйнування існуючих структур. Визначено основні критерії та умови створення і функціонування соціально-економічних систем, які само організуються. Визначено, що в само організованій системі повинен бути певний орган, який виконує роль своєрідного фільтру, здатного розпізнавати характер впливів і в залежності від їх виду виконувати ті чи інші дії. Визначено важливість для управління функціонуванням самоорганізації дотримання закону «необхідної різноманітності», який визначає ефективність функціонування складних керованих систем. Сформульовано основні вимоги до формування, функціонування та розвитку систем, які само організують соціально-економічні системи. Досліджено, що процес самоорганізації найбільш повно розкривається через основні принципи синергетики: два принципи буття - гомеостатичність та ієрархічність, і п'ять принципів становлення - нелінійність, нестійкість, незамкнутість, динамічна ієрархічність і спостереження. Проведений автором аналіз дозволив прийти до висновку про те, що інноваційний розвиток регіональних соціально-економічних систем, як і інших складних нелінійних об'єктів, підпорядковується загальним законам самоорганізації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Г. М. Мельниченко, Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського національної академії наук України

к.е.н., доцент, генеральний директор науково-дослідного інституту ДП «Каталіз і екологія»

М. Ф. Гончаренко, Міжнародної академії управління персоналом

к.е.н., доцент, ректор

О. У. Безчасний, Державний університет інфраструктури та технологій

д.е.н., доцент, доцент кафедри обліку і оподаткування

Downloads

Опубліковано

2020-06-05

Як цитувати

Мельниченко, Г. М., Гончаренко, М. Ф., & Безчасний, О. У. (2020). УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ЗДАТНОСТІ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Вчені записки Університету «КРОК», (2 (58), 144–151. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-58-144-151

Номер

Розділ

Розділ 9. Інноваційна діяльність