ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯК ЧИННИК СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Автор(и)

  • О.О. Горова ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-63-195-201

Ключові слова:

суб’єктивне благополуччя (психологічне благополуччя), персонал освітніх організацій, професійний розвиток

Анотація

У статті висвітлено результати емпіричного дослідження проблеми професійного розвитку як чинника суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх організацій. Мета статті полягає у висвітленні професійного розвитку як чинника суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх організацій. Авторка аналізує погляди науковців щодо сутності і розуміння сутності суб’єктивного благополуччя і професійного розвитку . З метою виявлення усвідомленості необхідності професійного розвитку задля досягнення суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх організацій,  особливого його психологічної складової, проведено дослідження, в якому взяли участь 103 особи з освітніх організацій з різних регіонів України. Встановлено недостатній рівень усвідомлення і розуміння необхідності розвитку у професійній сфері. Причому половина досліджуваних пов’язують професійний розвиток з необхідністю набуттям знань щодо професійної діяльності, третина з набуттям ораторських здібностей, мотивацією і прагненням самовдосконалюватись, досягати професійного успіху тощо. Констатовано високий рівень психологічного благополуччя лише у третини досліджуваних, а низький рівень встановлено у майже половини досліджуваних осіб, що свідчить про вражаюче низький рівень задоволеності життям. Зокрема лише третя частина досліджуваних виявила високий рівень автономії, прагнення до особистісного зростання, цілеспрямованості і відчуття свідомості життя, визнання і ухвалення всього власного особистісного розмаїття, що включає як хороші, так і погані якості. За результатами дисперсійного аналізу встановлено статистично значущий прямий зв’язок між прагненням до безперервного саморозвитку і постійного самовдосконалення у професійній діяльності протягом життєвого шляху і рівнем психологічного благополуччя, причому необхідність і відчуття постійного особистісного розвитку зростає із зростанням рівня психологічного благополуччя.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О.О. Горова, ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

д.психол.н., доцент, професор кафедри психології управління

Посилання

Аргайл М. Психология счастья. / А. Лисицына (пер. с англ.). Санкт-Петербург : Питер, 2003. 271 c.

Балахтар К. С. Особливості впливу креативності на суб’єктивне благополуччя викладачів іноземних мов закладів вищої освіти: дис. на здобуття наук. ступ. доктор філософії 053 Психологія. ДЗВО «Університет менеджменту освіти». Київ, 2021. 323 с.

Бондарчук О. І. Кар'єрні орієнтації керівників освітніх організацій як чинник їхнього суб’єктивного благополуччя. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. 2016. Вип. 2(31). С.18-28.

Данильченко Т. В. Особливості вивчення соціальних потреб як предиктора суб’єктивного благополуччя особистості. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету, 2015. №126, С. 63-69.

Зелінська С. Ф. Співвідношення показників суб’єктивного благополуччя особистості з типами її само відношення. Вісник ОНУ ім. І. Мечнікова, 2012. №17, 8 (20). С.83-90.

Кологривова Е. І. Вплив особистісних прагнень на переживання суб'єктивного благополуччя. Соціальна психологія. 2006. №5, С. 179-184.

Корнеева Л. Н. Психологический аспект влияния профессиональной деятельности на личности. Москва : Просвещение, 1991. 218 с.

Семиченко В. А. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів. Післядипломна освіта в Україні, 2001. №1. С. 54-57.

Федосеева Н. А. Анализ ключевых категорий образа жизни. Успехи современного естествознания, 2010. №5, С. 93-95.

Хоржевська І. М. Професіоналізм та професійний розвиток особистості. Наука і освіта. 2016. №11. с. 55-60.

Швалб Ю. Психологічні критерії визначення стилю життя. Соціальна психологія. 2003. №2, С. 14-20.

Barker P. H. Managing student behavior: How ready are teachers to meet the challenge? American Secondary Education, 2005. 33(3), р. 51-64.

Diener E. The Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment, 1985. 49 (1), р. 71-75

Diener E. The science of well-being: The collected works of Ed Diener. New York: Springer, 2009.

Diener, E. & Oishi, S. Money and Happiness: Income and Subjective Well-Being across Nations. Culture and Subjective Well-Being, 2000. 185-218. E. Diener, E.M. Suh (Eds.). Cambridge, MA: MIT Press

Ryan R. M. & Deci E. L. On happiness and human potentials : A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology, 2001. 52(1), pp. 141-166.

Seligman M. E. P., Rashid, T., & Parks, A. C. Positive psychotherapy. American Psychologist, 2006. 61, 774-788.

Scheerens, J. Teachers’ professional development. Europe in international comparison. An analysis of teachers’ professional development based on the OECD’s Teaching and Learning International Survey (TALIS). Luxembourgh : Office for Official Publications of the European Union, 2010. 204 p.

Downloads

Опубліковано

2021-10-24

Як цитувати

Горова, О. (2021). ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯК ЧИННИК СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ. Вчені записки Університету «КРОК», (3(63), 195–201. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-63-195-201

Номер

Розділ

Розділ 10. Психологія