@article{Терон_2019, title={ІНТЕРЕСИ СУБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПРІОРИТЕТІВ}, url={http://snku.krok.edu.ua/index.php/vcheni-zapiski-universitetu-krok/article/view/72}, DOI={10.31732/2663-2209-2018-51-96-104}, abstractNote={<p>Стаття присвячена дослідженню сутності інтересів основних суб’єктів соціального розвитку поселень як важливого індикатора ефективності реформ. Визначено, що гармонізація і збалансоване забезпечення інтересів основних суб’єктів соціального розвитку є умовою досягнення необхідних параметрів якості та динаміки суспільно-економічного прогресу. Сформульовано напрями соціального розвитку сільських поселень, які враховують мультикомпонентність та інтегративність цього феномену. Виокремлено основні суб’єкти соціального розвитку сільських поселень — державу, сільське населення, бізнес-спільнот. Обґрунтовано конкретний зміст та трирівневу структуру інтересів суб’єктів соціального розвитку (державно-поселенські; громадівсько-поселенські; індивідуально-поселенські), які можуть бути реалізовані у цьому процесі. Визначено, що дані інтереси у сфері соціального розвитку сільських поселень мають спільну природу, теоретично є в цілому взаємно несуперечливими і навіть гармонійними. Доведено що через максимізацію найбільш впливовими учасниками соціального розвитку власних вигід, неоднорідність, змінність їх інтересів у динаміці в нестабільних умовах зовнішнього середовища відбулось порушення паритету у системі інтересів суб’єктів соціального розвитку сільських поселень. За широкого декларування дотримання потреб та інтересів сільських мешканців на сьогодні відсутні реальні механізми забезпечення їх соціально-<br>економічних потреб та формування повноцінного середовища життєдіяльності. Визначено, що нині соціальні потреби сільських мешканців ігноруються, їх інтереси при виборі пріоритетів регулювання сільського соціального розвитку та прийнятті управлінських рішень не враховуються належною мірою. Це має негативні наслідки для соціодинаміки розвитку сільських територій України: руйнування соціальної інфраструктури; зростання безробіття, міграцію робочої сили, деградацію людського капіталу, непродуктивну мутацію соціального капіталу.</p>}, number={3 (51)}, journal={Вчені записки Університету «КРОК»}, author={Терон, І. В.}, year={2019}, month={Січ}, pages={96–104} }