@article{Осташевський_2020, title={УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ПРОЕКТУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ}, url={http://snku.krok.edu.ua/index.php/vcheni-zapiski-universitetu-krok/article/view/280}, DOI={10.31732/2663-2209-2020-57-125-131}, abstractNote={<p><em>У</em> <em>процесі</em> <em>формування</em> <em>ринкової</em> <em>економіки</em> <em>в</em> <em>Україні</em> <em>особливого</em> <em>значення</em> <em>набувають</em> <em>ринкові</em> <em>механізми</em> <em>та</em> <em>методи</em> <em>управління</em> <em>в</em> <em>різних</em> <em>сферах</em> <em>діяльності</em><em>, </em><em>які</em> <em>базуються</em> <em>на</em> <em>сучасних</em> <em>методологіях</em><em>,</em> <em>методах</em> <em>та</em> <em>засобах</em> <em>управління</em><em>. </em><em>Одним</em> <em>з</em> <em>найбільш</em> <em>ефективних</em> <em>підходів</em> <em>до</em> <em>становлення</em> <em>України</em> <em>як</em> <em>розвиненої</em> <em>держави</em> <em>з</em> <em>ринковою</em> <em>економікою</em> <em>є</em> <em>широке</em> <em>використання</em> <em>управління</em> <em>проектами</em><em> (Project</em> <em>Management) </em><em>в</em> <em>провадженні</em> <em>різних</em> <em>видів</em> <em>діяльності. </em><em>Ідеєю</em> <em>даної</em> <em>статті</em> <em>є</em> <em>представлення</em> <em>існуючої</em> <em>проблеми</em> <em>у</em> <em>сфері</em> <em>проектного</em> <em>менеджменту</em><em>, </em><em>пов</em><em>’</em><em>язаної</em> <em>з</em> <em>розширенням</em> <em>обсягів</em> <em>проекту</em><em>, </em><em>та</em> <em>негативних</em> <em>наслідків</em><em>, </em><em>які</em> <em>вона</em> <em>спричиняє</em><em>, </em><em>природу</em> <em>її</em> <em>виникнення</em> <em>та</em> <em>можливі</em> <em>шляхи</em> <em>розв</em><em>’</em><em>язання</em><em>. </em><em>Перш за все, в рамках статті було представлено статистичні данні у вигляді опитування серед практикуючих менеджерів, яке демонструє частки проектів від загальної кількості, які були виконані успішно, яких було визнано проваленими, та характеристики фактичної реалізації в заданих рамками проекту ресурсів. На основі цих даних і базувалось ствердження про наявність проблеми як такої, а також негативних наслідків, до яких вона призводить. Далі, з метою пошуку можливих шляхів вирішення проблеми, були надані та визначені поняття обсягу продукту та проекту, їх взаємозв’язок , а також було представлено причини, котрі призводять до їх небажаного розширення, за допомогою котрих, в свою чергу був локалізований основний фактор, а саме – невизначеність, дефініцію котрого і було представлено у продовженні статті. Для визначення контексту, в рамках якого невизначеність негативно впливає на робочі процеси проекту, було представлено архітектурну модель типового проекту з розробки програмного забезпечення, котра буде використовуватись в рамках наукової роботи і подальшому, а також дано визначення самому поняттю проекту з розробки програмного забезпечення. Проаналізувавши модель, було виявлено процеси, на функціонування яких може негативно впливати невизначеність, на основі чого була запропонована гіпотеза, котра полягає у використанні методики управління знаннями у якості інструменту їх формалізації, котра би дозволяла запобігти невиконанню бізнес-цілей проекту навіть при розширенні обсягу продукту.</em></p>}, number={1 (57)}, journal={Вчені записки Університету «КРОК»}, author={Осташевський, Б. В.}, year={2020}, month={Бер}, pages={125–131} }